ВПЛИВ ПАНДЕМІЇ COVID-19 НА ТЕНДЕНЦІЇ ВИЯВЛЕННЯ ХВОРИХ НА АКТИВНИЙ ТУБЕРКУЛЬОЗ

Abstract

Мета: проаналізувати тенденції чисельності хворих на туберкульоз серед населення України за пʼятирічний період із 2018 по 2022 р. Матеріали і методи. У дослідженні використано інформаційну базу даних Центру громадського здоровʼя МОЗ України про чисельність хворих з уперше в житті встановленим діагнозом активного туберкульозу за період 2018–2022 рр. (форма 33 «Звіт про хворих на туберкульоз»). Використано статистичний метод дослідження та метод системного аналізу. Результати. Встановлено, що чисельність хворих з уперше в житті встановленим діагнозом активного туберкульозу за період 2018–2022 рр. зменшилася на 29,4 %, найбільше зменшення відбулося у 2020 р. (на 32,9 %). Зменшення відбулося як серед дорослого населення, так і серед дітей. Значне зниження цього показника у 2020 р. повʼязане із карантинними обмеженнями внаслідок пандемії COVID-19, що зумовили обмеження доступу до медичної допомоги. У 2022 р. дещо покращилася ситуація з виявленням хворих на активний туберкульоз. Проте у Кіровоградській області виявлено зростання числа дітей з уперше в житті встановленим діагнозом активного туберкульозу у 5,6 раза, що свідчить про несприятливу епідеміологічну ситуацію щодо активного туберкульозу в цьому регіоні. В умовах повномасштабної війни залишаються несприятливі умови доступу до медичної допомоги, які пов’язані з міграційними процесами, руйнуванням закладів охорони здоров’я, порушеннями комунікацій із сімейними лікарями. Висновки. Встановлено істотне зниження виявлення чисельності хворих з уперше в житті встановленим діагнозом активного туберкульозу у 2020 р., що пов’язано з пандемією COVID-19. Тривалі карантинні заходи, спричинені пандемією COVID-19, зумовили обмеження в доступі до первинної та спеціалізованої медичної допомоги. Така ситуація потенційно може призвести до накопичення недіагностованих та латентних випадків туберкульозу, які можуть бути виявлені на більш пізніх стадіях та у більш тяжких формах.