ОЦІНКА ВЛАСНОГО ЗДОРОВ’Я ТА ІНФОРМОВАНІСТЬ ПРО ЗДОРОВ’ЯЗБЕРЕЖУВАЛЬНУ ПОВЕДІНКУ

Abstract

Мета: комплексне вивчення самооцінки здоров’я, здоров’язбережувальної поведінки та стану інформованості про здоровий спосіб життя. Матеріали і методи. Матеріалом дослідження слугували дані анонімного опитування 483 мешканців Мукачівського району Закарпатської області, яке було проведено у 2021 р. за самостійно розробленою анкетою. Методи дослідження: соціологічного опосередкованого опитування та медичної статистики. Результати. Встановлено, що добру та дуже добру оцінку власному здоров’ю дало (42,65±2,25) % респондентів. Жильці сільської місцевості достовірно частіше вказували на «поганий» та «дуже поганий» стан власного здоров’я, аніж міські жителі ((18,00±2,43) % проти (7,73±1,75) %). На запитання «Чи Ви ведете здоровий спосіб життя?» (40,58±2,23) % з числа всіх респондентів відповіло ствердно. (19,88±1,82) % (р≤0,0001) респондентів самокритично зазначили, що не ведуть здоровий спосіб життя. З числа осіб, які вказали, що ведуть здоровий спосіб життя, (54,59±3,56) % посвідчили про дуже добрий та добрий стан власного здоров’я, а з числа осіб, які в самооцінці способу життя зазначили, що не ведуть здоровий спосіб життя таких виявилося лише (29,16±4,64) % (р≤0,05). Найчастіше інформацію про здоровий спосіб життя опитувані черпали з Інтернету, преси та телевізійних програм – (56,49±2,43) % (р≤0,001). Рівень інформованості про здоров’язбережувальну поведінку, який надавався у лікарських амбулаторіях, складав лише (24,76±2,12) %. Висновки. Суб’єктивна оцінка респондентами показала незначну кількість осіб, які оцінили стан власного здоров’я як добрий та дуже добрий, що вказує на недостатню увагу населення власному здоров’ю. Одна п’ята опитаних самокритично зазначили, що не ведуть здоровий спосіб життя, а з їх числа тільки 30 % вказали на добрий та дуже добрий стан свого здоров’я. Медичні працівники на недостатньому рівні проводять роботу щодо пропаганди здорового способу життя серед населення. Встановлення рівня самооцінки населенням способу життя та свого здоров’я є одним із факторів, які зумовлюють формування потреби населення піклуватися про власне здоров’я і дотримуватися здоров’язбережувальної поведінки.