РЕЛОКАЦІЯ ПІД ЧАС ВОЄННОГО СТАНУ: ПОРІВНЯЛЬНИЙ АНАЛІЗ НАДАННЯ МЕДИЧНОЇ ДОПОМОГИ ОНКОЛОГІЧНИМ ХВОРИМ У ЛЬВІВСЬКІЙ ТА ДОНЕЦЬКІЙ ОБЛАСТЯХ

Abstract

Мета: проаналізувати динаміку виникнення онкологічних захворювань у Донецькій та Львівській областях та можливості лікування хворих на онкопатологію в сучасних умовах. Матеріали і методи. Було проаналізовано звіти МОЗ про вперше виявлені (первинні) захворювання на злоякісні новоутворення (форма № 7) за період 2010–2022 рр. та показники укомплектованості спеціалістами-онкологами в Донецькій та Львівській областях за останні 5 років. Результати. Найнижчий рівень забезпеченості лікарями населення був у Донецькій області і становив 0,19 на 10 тис. населення, тоді як у Львівській області рівень забезпеченості лікарями був вищим від середнього по Україні і входив у п’ятірку найкращих по Україні – 0,54 на 10 тис. населення. Захворюваність на онкопатологію у Львівській області в 2022 р. була вище середньоукраїнського показника і становила 307,9 випадку на 100 тис. населення, тоді як у Донецькій області – значно нижче і була на рівні 126,2 випадку на 100 тис. населення. Частка вперше виявлених злоякісних новоутворень у чоловіків Львівської області серед усіх онкопатологій чоловіків України у 2022 р. склала 8,22 %, що в 4,8 раза більше, ніж у Донецькій області (1,72 %). Висновки. У Донецькій області простежується чітка тенденція зниження відсотка онкохворих у динаміці за останні дев’ять років, тоді як у Львівській області наявна тенденція до збільшення відсотка онкохворих від усього зареєстрованих в Україні за останні дев’ять років відповідно до статистичних даних системи МОЗ. Релокація ЗОЗ під час воєнного стану є одним із шляхів для збереження майна закладу та медичних спеціалістів. Водночас робота релокованих закладів має бути максимально безпроблемною і взаємокорисною та повинна передбачати надання медичної допомоги пацієнтам на релокованому місці, переселенцям, а також мешканцям, які не переїхали з окупованих та прифронтових територій.