ЗМІНИ СТАНУ ЗДОРОВʼЯ ЛЮДИНИ ПРИ ПОСТТРАВМАТИЧНИХ СТРЕСОВИХ РОЗЛАДАХ
-
Published:2024-02-13
Issue:4
Volume:
Page:92-97
-
ISSN:2414-9470
-
Container-title:Вісник соціальної гігієни та організації охорони здоров'я України
-
language:
-
Short-container-title:ВСГООЗ
Author:
Денефіль О. В.,Мігенько О. Б.,Гомонець С. Я.,Свередюк Ю. А.
Abstract
Мета: провести аналіз літератури щодо зміни стану психічного здоров’я людей із посттравматичними стресовими розладами.
Матеріали і методи. Проведено аналіз літературних джерел із бази PubMed, які стосуються симптомів посттравматичних стресових розладів.
Результати. Симптоми посттравматичних стресових розладів можна розділити на 4 категорії: інтрузії, уникання, негативні зміни в мисленні та настрої, зміни збудливості та реактивності.
Посттравматичний стресовий розлад є коморбідним психічним розладом, тому важливо розуміти, чи людина повторно відчуває симптоми, пов’язані з травматичною подією.
Посттравматичний стресовий розлад характеризується дисфункціями в структурі мозку та нейронних ланцюгів. У пацієнтів із посттравматичним стресовим розладом порівняно зі здоровими особами контролю виявлено, що об’єм сірої речовини значно зменшився в певних ділянках мозку, включаючи ліву передню поясну звивину, лівий острівець, праву парагіпокампову звивину, медіальну префронтальну кору (mPFC), лівий гіпокамп, ліву середню скроневу звивину і праву верхню лобову звивину. Крім того, пацієнти із посттравматичним стресовим розладом із різними типами травм можуть мати різні кореляції з церебральним дефіцитом. Зміни в об’ємі та морфології сірої речовини можуть лежати в основі дисфункції пам’яті страху та згасання при посттравматичному стресовому розладі, а також можуть бути причиною тривалого когнітивного порушення в осіб із посттравматичним стресовим розладом.
Висновок. Посттравматичний стресовий розлад у сучасних умовах воєнного стану є важливою проблемою охорони здоров’я населення України.
Publisher
Ternopil State Medical University
Reference23 articles.
1. Olff, M., Amstadter, A., Armour, C., Birkeland, M.S., Bui, E., Cloitre, M., … Thoresen, S. (2019). A decennial review of psychotraumatology: what did we learn and where are we going? European journal of psychotraumatology, 10(1). DOI 10.1080/20008198.2019.1672948. 2. Winkelmann, T., Grimm, O., Pohlack, S.T., Nees, F., Cacciaglia, R., Dinu-Biringer, R., … Flor, H. (2016). Brain morphology correlates of interindividual differences in conditioned fear acquisition and extinction learning. Brain structure & function, 221(4), 1927-1937. DOI 10.1007/s00429-015-1013-z. 3. Marshall, R.D., Olfson, M., Hellman, F., Blanco, C., Guardino, M., & Struening, E.L. (2001). Comorbidity, impairment, and suicidality in subthreshold PTSD. The American journal of psychiatry, 158(9), 1467-1473. DOI 10.1176/appi.ajp.158.9.1467. 4. Aarts, I., Thorsen, A.L., Vriend, C., Planting, C., van den Heuvel, O.A., & Thomaes, K. (2023). Effects of psychotherapy on brain activation during negative emotional processing in patients with posttraumatic stress disorder: a systematic review and meta-analysis. Brain imaging and behavior. DOI 10.1007/s11682-023-00831-0. 5. Atwoli, L., Stein, D.J., Koenen, K.C., & McLaughlin, K.A. (2015). Epidemiology of posttraumatic stress disorder: prevalence, correlates and consequences. Current opinion in psychiatry, 28(4), 307-311. DOI 10.1097/YCO.0000000000000167.
|
|