ЧАСТОТА ТА ОСОБЛИВОСТІ УРАЖЕННЯ ВЕРХНІХ ВІДДІЛІВ ШЛУНКОВО-КИШКОВОГО ТРАКТУ У ХВОРИХ ІЗ ЛІМФОПРОЛІФЕРАТИВНИМИ ЗАХВОРЮВАННЯМИ ТА ЗАЛІЗОДЕФІЦИТНОЮ АНЕМІЄЮ ЖИТЕЛІВ ЗАКАРПАТТЯ

Abstract

РЕЗЮМЕ. Актуальною проблемою сучасної клінічної медицини є лікування хворих на лімфопроліферативні захворювання, які супроводжуються ураженнями гастроезофагеальної зони, особливо на фоні лікування хіміотерапевтичними препаратами. Серед причин виникнення залізодефіцитної анемії (ЗДА) у дорослого населення хронічні крововтрати із травного тракту займають провідне місце. Насамперед, ЗДА може виникати внаслідок тривалих крововтрат при ерозивно-виразкових ураженнях гастродуоденальної зони (ЕВУГЗ), виразковій хворобі (ВХ), гастроезофагеальній рефлюксній хворобі (ГЕРХ). Мета – виявити особливості клініко-метаболічних порушень при наявності ЗДА у хворих із різного роду гастропатіями на фоні лімфопроліферативних захворювань у жителів гірських та низинних районів Закарпатської області для оптимізації діагностики і лікувальної тактики. Матеріал і методи. Обстежено 80 хворих на лімфопроліферативні захворювання з різними формами уражень гастроезофагеальної зони. Хворих на лімфопроліферативні захворювання було поділено на 2 групи: в 1 групу увійшло 40 хворих дифузною В-великоклітинною лімфомою (ДВКЛ), а 2 групу склали 40 пацієнтів з мієломною хворобою (МХ). Усім обстеженим пацієнтам проведено загальноклінічні дослідження. Залежно від місцевості проживання хворих поділено на підгрупи: пацієнти 1.1 підгрупи (n=20) та 2.1 підгрупи (n=20) жителі високогірних районів, а пацієнти 1.2 підгрупи (n=20) та 2.2 підгрупи (n=20) – жителі низинних районів. Результати. Аналіз отриманих даних клінічної картини та діагностики вказує, що у хворих на лімфопроліферативні захворювання з ураженням гастроезофагеальної зони, що проживають у низинних районах Закарпаття, як клінічні симптоми, так і результати додаткових методів обстеження у вигляді ФЕГДС, гірші, ніж у пацієнтів із гірських районів. Висновки. Ураження гастроезофагеальної зони у хворих на множинну мієлому та дифузну В-великоклітинну лімфому з низинних районів клінічно частіше проявляється стравохідною симптоматикою, тоді як у хворих із гірських районів такі симптоми визначаються рідше. Ураження гастроезофагеальної зони у вигляді гастроезофагеального рефлюксу було найчастішим у обох досліджуваних групах, незалежно від місця проживання хворого. Хворі, які проживають у гірському районі, незалежно від основної патології, мають кращі показники клінічної картини та результати ендоскопічних досліджень, порівняно із пацієнтами, що мешкають у низинних районах Закарпаття. Порушення метаболізму заліза в організмі хворих із ЕВУГЗ відображають участь компенсаторно-адаптаційних систем в умовах анемічної гіпоксії, сидеропенії та метаболічної інтоксикації, що потрібно враховувати при патогенетичному обґрунтуванні терапії.