Author:
Юзьків Т. І.,Гук М. Т.,Шкільна М. І.,Івахів О. Л.,Корда М. М.,Кліщ І. М.
Abstract
РЕЗЮМЕ. Мета – діагностувати EBV-інфекцію у жителів Тернопільської області за вмістом сироваткових антитіл класів М та G до антигенів вірусу: капсидного та його білків gp125 і р19, антитіл класу G – до раннього та ядерного антигенів, визначених одночасно за допомогою РНІФ (технологія БІОЧИП).
Матеріал і методи. У Центрі з вивчення Лайм-бореліозу та інших інфекцій, що передаються кліщами, при Тернопільському національному медичному університеті імені І. Я. Горбачевського МОЗ України, обстежено 26 пацієнтів віком від 30 до 72 років, які мали клінічні прояви EBV-інфекції. Чоловіків було 7 (26,9 %), більшість обстежених склали жінки – 19 (73,1 %). Проживали в місті 18 (69,2 %) осіб, у селі – 8 (30,8 %).
Для діагностики EBV-інфекції використали мультиплексну реакцію непрямої імунофлуоресценції (РНІФ) (технологія БІОЧИП). Застосували тест-систему «BIOCHIP Sequence EBV (with avidity determination)» (EUROIMMUN, Німеччина), яка містить капсидний антиген і його білки gp125 і р19, ядерний та ранній антигени EBV.
Результати визначення специфічних антитіл до зазначених антигенів EBV оцінювали в полі зору флуоресцентного мікроскопа (Olympus IX70, ок ×10, об ×20;40) за яскраво-зеленим світінням імунного комплексу антиген-антитіло, міченого флуоресцеїном, яке було специфічним для кожного із вказаних антигенів.
Результати. Метод мультиплексної непрямої імунофлуоресценції з використанням технології БІОЧИП дозволив діагностувати хронічну EBV-інфекцію в усіх обстежених пацієнтів, а за рахунок одночасно виявлення різних поєднань IgG до капсидного антигену EBV та його білків gp125 і р19, а також до ядерного і раннього антигенів, встановити у 46,2 % осіб із EBV-інфекцією стадію реактивації, у 34,6 % – давнє інфікування, у 19,2 % – хронічну інфекцію з недавньою реактивацією.
У хворих на хронічну EBV-інфекцію частіше відзначали скарги на збільшення лімфатичних вузлів (56 %) і біль у м’язах та суглобах (36 %).
Висновок. Зазначений метод для діагностики хронічної EBV-інфекції в Тернопільській області застосований вперше і продемонстрував високу інформативність.
Publisher
Ternopil State Medical University
Reference21 articles.
1. Baidurin, S., Bekenova, F., Tkachev, V., Shugaipova, K., & Khusainova, G. (2022). Clinical and functional state of the thyroid gland in women of peri- and postmenopausal age with metabolic syndrome. Georgian Med. News, 329, 148-153.
2. Mumusoglu, S., & Yildiz, B.O. (2019). Metabolic Syndrome During Menopause. Curr. Vasc. Pharmacol., 17(6), 595-603. DOI: 10.2174/1570161116666180904094149.
3. Teixeira, P.F.D.S., Dos, Santos, P.B., & Pazos-Moura, C.C. (2020). The role of thyroid hormone in metabolism and metabolic syndrome. Ther. Adv. Endocrinol. Metab., 11, 2042018820917869. DOI: 10.1177/2042018820917869.
4. Lemieux, I., & Després, J.P. (2020). Metabolic Syndrome: Past, Present and Future. Nutrients, 12(11), 3501. DOI: 10.3390/nu12113501.
5. Weihe, P., & Weihrauch-Blüher, S. (2019). Metabolic Syndrome in Children and Adolescents: Diagnostic Criteria, Therapeutic Options and Perspectives. Curr. Obes. Rep., 8(4), 472-479. DOI: 10.1007/s13679-019-00357-x.