Abstract
РЕЗЮМЕ. Значна частина випадків безпліддя за чоловічим фактором зумовлена токсичним впливом хімічних речовин, які безпосередньо впливають на здоров’я людини через навколишнє середовище. До їх числа входять ендокринні дизраптори, особливе місце серед яких посідає бісфенол А (ВРА) – хімічна речовина, якій властива вибіркова негативна дія на ендокринну систему. BPA, на думку багатьох дослідників, може викликати ендокринну дисфункцію та негативно впливати на чоловічу статеву систему.
Мета даної роботи полягає в розкритті механізмів впливу бісфенолу А на сперматогенез та можливості репродуктивної здатності, на підставі аналізу даних наукової літератури, де використовувалися експериментальні моделі.
Матеріал і методи. Проведено аналіз та узагальнення публікацій наукових досліджень у контексті токсичного впливу ендокринних дизрапторів на механізми чоловічої фертильності.
Результати. Бісфенол А кваліфікується як ксеноестроген, оскільки він впливає на організм як естроген завдяки характерній поліциклічній фенольній структурі, аналогічній естрадіолу. BPA може впливати на чоловічу репродуктивну систему через гіпоталамо – гіпофізарно – гонадну вісь, призводячи до патологічних наслідків. Було зроблено припущення, що BPA має як короткостроковий, так і довгостроковий вплив на чоловіків через зміну їхнього фенотипу. Виявлено, що через функціональну модифікацію генів сполука бере участь у диференціюванні клітин сперматогенного епітелію. В експериментальних моделях вплив BPA, як правило, призводив до зниження кількості сперматозоїдів, їх рухливості, порушення нормальної морфології сперматозоїдів, пошкодження їх ДНК та спостерігалась дисфункція сперматогенезу в цілому, притому негативний вплив ВРА відзначався в широкому діапазоні доз препарату. В той же час ряд дослідників вважають, що бісфенол А не чинить руйнівного впливу на фертильність лабораторних щурів, які зазнали дії препарату в дорослому віці при малих дозах, однак високі дози ВРА негативно впливають на фертильність дослідних тварин.
Висновки. BPA, напевно, має негативний вплив на чоловічу репродуктивну систему через гіпоталамо – гіпофізарно – гонадну вісь, знижуючи фертильність. Дія BPA, імовірно, призводить до погіршення основних параметрів сперматогенезу. В цьому контексті важливо дослідити складно організовані механізми дії ВРА на чоловічу репродуктивну систему з метою передбачення медичних наслідків та зменшення негативного впливу ендокринного дизраптора на фертильність чоловіків для збереження суспільного здоров’я.
Publisher
Ternopil State Medical University
Reference22 articles.
1. Refaat, B. (2015). Ectopic pregnancy secondary to in vitro fertilisation-embryo transfer: pathogenic mechanisms and management strategies. Reprod. Biol. Endocrinol., 13, 30. DOI: 10.1186/s12958-015-0025-0.
2. Lomeyko, O.O. (2020). Mekhanizmy vynyknennya porushen morfo-funktsionalnoho stanu spermatozoyidiv ta yikh korektsiya u cholovikiv reproduktyvnoho viku v umovakh velykoho promyslovoho mista (Zaporizhzhya ta Zaporizka oblast) : dys. na zdob. nauk. stupenya kand. med. nauk : 14.03.04 – Mechanisms of violations of the morphofunctional state of spermatozoa and their correction in men of reproductive age in the conditions of a large industrial city (Zaporizhia and Zaporizhzhia region): 14.03.04. Candidate’s thesis. Zaporizhzhya [in Ukrainian].
3. Cimmino, I., Fiory, F., & Perruolo, G. (2020). Potential Mechanisms of Bisphenol A (BPA) Contributing to Human Disease. Int. Journal Mol. Sci., 21(16), 5761. DOI: 10.3390/ijms21165761.
4. Sharma, A., Mollier, J., & Brocklesby, R. (2020). Endocrine-disrupting chemicals and male reproductive health. Reproductive Medicine and Biology, 19, 243-253. DOI: 10.10 02/rmb2.12326.
5. Pivonello, C., Muscogiuri, G., Nardone, A., Garifalos, F., Provvisiero, D.P., Verde, N. (2020). Bisphenol A: an emerging threat to female fertility. Reprod. Biol. Endocrinol., 18, 22. DOI: 10.1186/s12958-019- 0558-8.