ВПЛИВ ОБ’ЄМНОГО ПНЕВМОПРЕСИНГУ НА ПЕРИФЕРИЧНУ ГЕМОДИНАМІКУ У ОСІБ З РІЗНИМ РІВНЕМ КРОВОНАПОВНЕННЯ НИЖНІХ КІНЦІВОК

Abstract

РЕЗЮМЕ. Одним із терапевтичних методів, що довів свою клінічну ефективність як перспективну альтернативу фармакологічним і хірургічним втручанням, є об’ємний пневмопресинг. Мета – вивчення реакції периферичної гемодинаміки на вплив об’ємного пневмопресингу (ОП) залежно від рівня кровонаповнення нижніх кінцівок. Матеріал і методи дослідження. У дослідженні брали участь 62 особи віком від 18 до 22 років, яким впродовж 20 хв здійснювали ОП інтенсивністю 40 мм рт. ст. приладом Recovery Pump RPX 2020 Compession (“Mego Aftek AC Ltd”, Ізраїль). Зміни параметрів периферичної гемодинаміки визначали за допомогою реовазографії, приладом ХАІ-medica standard (“ХАІ-medica”, Україна), тривалістю 15 с. Для визначення величини кровонаповнення нижніх кінцівок використали формулу, запропоновану вченими Н. Р. Палеєвим, І. М. Каєвіцером, КН=L2/Z, де КН – рівень кровонаповнення нижніх кінцівок, L – відстань між електродами струму (см), Z – рівень базового імпедансу (Ом). За значеннями цих показників визначили І групу, з відносно низьким рівнем КН, від 2,16 до 5.9, (n=30) та ІІ групу, з відносно високим КН, від 6,01 до 11,01, (n=32). Результати. Аналіз показників периферичної гемодинаміки між групами виявив, що в період відновлення А1 збільшувався в осіб ІІ групи, А2 – зменшувався. Під час відновлення спостерігалось зменшення ФПХ в І групі, а в ІІ – збільшення ІЕСС. Вплив об’ємного пневмопресингу зумовив збільшення T в І групі, порівняно з станом спокою та періодом відновлення, на 15–20 хв. Показники Ас, Ад, Аі та РІ були вищими в обох групах. ЗПОС статистично збільшувався в І групі, а в ІІ групі – знижувався на 5–10 хв. Висновки. Отримані результати вказують, що реакції периферичної гемодинаміки на вплив ОП різняться залежно від індивідуальних особливостей рівня кровонаповнення нижніх кінцівок.