СУЧАСНІ МЕТОДИ ЛІКУВАННЯ РУБЦІВ ПІСЛЯ ЗАГОЄННЯ РАН, ОТРИМАНИХ ПІСЛЯ ВОГНЕПАЛЬНИХ ПОРАНЕНЬ І МІННО-ВИБУХОВИХ ТРАВМ РІЗНОГО ГЕНЕЗУ ТА ЛОКАЛІЗАЦІЇ У ВІЙСЬКОВИХ

Abstract

РЕЗЮМЕ. У статті розглянуто питання доцільності використання на практиці новітніх методів та засобів для формування життєздатного рубця у військовослужбовців з наслідками вогнепальних поранень і мінно-вибухових травм різного генезу та локалізації, ефективності їх застосування в умовах лікувальних закладів, де проводяться хірургічне лікування та фізична реабілітація комбатантів. Мета – висвітлення проблеми лікування та відновлення працездатності військовиків, які брали участь у бойових діях на теренах України. Матеріал і методи. Аналіз доступних у відкритих джерелах матеріалів щодо використання новітніх розробок у галузі неінвазивних методів лікування ран різного характеру з формуванням в подальшому життєздатного рубця. Результати. Важливими є своєчасність, комплексність, безперервність хірургічного лікування вогнепальних ран та наслідків мінно-вибухових травм із формуванням у подальшому рубцевої тканини та найшвидше повернення постраждалих до повноцінного життя. Сучасні методики неінвазивного характеру відіграють велику роль у цьому процесі. Після надання первинної медичної допомоги та спеціалізованого лікування у військових шпиталях комбатанти потребують фізичної та психологічної реабілітації для повного одужання. Висновки. Після лікування вогнепальних поранень різного характеру та наслідків мінно-вибухових травм і повного загоєння ран шляхом формування повноцінного рубця військовослужбовці в подальшому стикаються з проблемою відновлення своєї фізичної та психологічної компоненти, адже військовик, який отримав поранення або психічну травму, як результат бойових дій, та не пройшов належним чином реабілітацію, не здатний в майбутньому ефективно вести бойові дії або ж повноцінно повернутись до мирного життя.