ЕПІДЕМІОЛОГІЧНІ КРИТЕРІЇ ТА СЕРОЛОГІЧНА ДІАГНОСТИКА ЛАЙМ-БОРЕЛІОЗУ В МЕДИЧНИХ ПРАЦІВНИКІВ ТЕРНОПІЛЬЩИНИ, ЯКІ ПЕРЕХВОРІЛИ НА COVID-19

Abstract

РЕЗЮМЕ. Мета роботи – вивчити епідеміологічні особливості Лайм-бореліозу та встановити частоту виявлення специфічних антитіл IgM і/чи IgG до B. burgdorferi s.l. у медичних працівників, які перехворіли на COVID-19. Матеріал і методи. Під спостереженням перебували 52 медичні працівники КНП «Заліщицька ЦМЛ» та КНП «Кременецька опорна лікарня», які протягом 2020–2023 рр. лікувались амбулаторно та стаціонарно з приводу COVID-19, віком від 24 до 65 років. Чоловіків було 2 (3,8 %), жінок – 50 (96,2 %). Сумарні специфічні антитіла IgM і IgG до збудників Лайм-бореліозу (комплекс B. burgdorferi s.l.) у сироватці крові 52 медичних працівників визначали методом ELISA з використанням тест-систем компанії Euroimmun AG (Німеччина). Для лабораторної діагностики COVID-19 (РНК коронавірусу) використали набір реактивів «Biocore® SARS-CoV-2». Результати. Одноразовий епізод захворювання на COVID-19 відмітили 22 (42,3 %) із 52 опитаних. При цьому слід зазначити, що кількість зареєстрованих випадків захворюваності на COVID-19 серед обстежених медичних працівників була більшою у 2020 році, порівняно із 2023 роком: 37,5 % проти 6,3 %, p<0,05. Позитивний результат ПЛР для визначення РНК SARS-CoV-2 був у 43 (82,7 %) із 52 опитаних, негативний – у 9 (17,3 %) осіб. Амбулаторно лікувались 37 (71,2 %) із 52 медичних працівників, хворих на COVID-19, тоді як 15 (28,8 %) осіб були госпіталізовані у стаціонарні відділення лікарень Тернопільщини. На факт укусу кліща вказали 23 (44,2 %) опитаних. Одноразовий укус в анамнезі мали 16 (69,6 %) із 23 осіб, дворазовий – 5 (21,7 %), багаторазовий – 2 (8,7 %) респонденти. Найчастіше, в 14 (60,9 %) випадках, укус кліща траплявся у сільській місцевості. Специфічні антитіла класу M виявлено у 19 (36,5 %) із 52 осіб, антитіла класу G – у 6 (11,5 %), з яких IgM та IgG одночасно – у 3 (5,8 %). Висновки. Встановлено, що 28,8 % медичних працівників з COVID-19 були госпіталізовані у стаціонарні відділення лікарень Тернопільщини, 26,7 % із яких отримували оксигенотерапію в зв’язку з дихальною недостатністю. Факт укусу кліща відмітили 23 (44,2 %) із 52 медичних працівників, хворих на COVID-19; найчастіше респонденти вказували на одноразовий укус в сільській місцевості: 69,6 % і 60,9 %, відповідно. Допомогою лікаря чи медичної сестри для видалення кліща скористалися лише 17,4 % опитаних медичних працівників Тернопільської області. Специфічні IgM і IgG до комплексу B. burgdorferi s.l. за допомогою методу ІФА діагностовано у сироватці крові 42,3 % медичних працівників, які перехворіли на COVID-19.