САМОКОНТРОЛЬ ЯК ВАЖЛИВА СКЛАДОВА ТЕРАПІЇ БРОНХІАЛЬНОЇ АСТМИ

Abstract

РЕЗЮМЕ. Бронхіальна астма (БА) є одним із найпоширеніших хронічних захворювань та уражає 1 з 12 осіб у розвинених країнах світу. Застосовуючи ефективні методи лікування та дотримуючись призначеної терапії астму можна контролювати, проте лише 50 % пацієнтів повідомляють, що їм це вдається. Поширеність самоконтролю астми, як науково-обґрунтованої практики, включено до міжнародних клінічних настанов. Мета дослідження – проаналізувати сучасний стан досліджень щодо ефективності та поширеності самоконтролю БА. Матеріал і методи. Для здійснення аналізу наукової інформації за останнє десятиліття було використано пошукові системи PubMed, Google Scholar, UpToDate. Результати. Дослідження свідчать, що самоконтроль астми знижує кількість загострень захворювання і госпіталізацій та підвищує ефективність лікування. Встановлено, що використання письмового плану дій у поєднанні з регулярним клінічними оглядами значно зменшує використання медичних послуг, покращує якість життя пацієнтів та асоціюється зі зниженням смертності на 70 %. Досліджено, що використання цифрових засобів у пацієнтів з астмою асоціюється з кращим контролем захворювання та меншою кількістю симптомів. Висновки. Застосування самоконтролю, як складової лікування БА, демонструє покращення клінічних результатів та зниження позапланового використання медичної допомоги. Розвиток цифрових технологій сприяє підвищенню ефективності самоконтролю астми. Обов’язком усіх спеціалістів, які надають медичну допомогу пацієнтам з БА, є забезпечення таких осіб планом дій та персоналізованими настановами, що дозволять їм покращити та оптимізувати самоконтроль.