Author:
Господарський І. Я.,Бойко Т. В.
Abstract
РЕЗЮМЕ. Враховуючи зростаючу актуальність комбінованого перебігу інфекційних захворювань розглянуто клінічний випадок реактивації хронічного Лайм-бореліозу після COVID-19.
Мета роботи – підтвердити потенційний вплив коронавірусної хвороби на можливість реактивації хронічної інфекційної патології, навіть за умови легкого перебігу COVID-19 на прикладі клінічного випадку реактивації хронічного Лайм-бореліозу.
Матеріал і методи. При дослідженні застосовані клініко-анамнестичні, епідеміологічні, лабораторні (загальноклінічні, лабораторні та інструментальні (електрокардіографія, Холтерівське моніторування, рентгенологічне) обстеження.
Результати. Був встановлений діагноз бореліозного поліартриту, а за результатами лабораторного та інструментального обстеження – Лайм-міокардиту. У ході подальшого пошуку потенційного збудника, який призвів до виявлених змін, хворий протестований на виявлення антитіл до Bоrrelia burgdorferi методом імуноферментного аналізу. Отриманий позитивний результат при детекції специфічних антитіл (IgM – 46,64 ОД/мл, IgG – 87,31 ОД/мл) вказував на реактивацію Лайм-бореліозу. Призначено лікування: доксициклін 100 мг × 2 рази/добу на 28 днів, протизапальна терапія. Після завершення курсу етіотропної терапії – клінічна ремісія, а також – негативні результати специфічних IgM через 3, 6 і 12 місяців.
Висновок. На клінічному випадку показані труднощі встановлення діагнозу реактивації Лайм-бореліозу, наголошено на необхідності клінічної настороженості фахівців практичної охорони здоров’я щодо подібних випадків, навіть за умови легкого перебігу COVID-19.
Publisher
Ternopil State Medical University