ПОРІВНЯЛЬНА ОЦІНКА ЕФЕКТИВНОСТІ ЛІКУВАННЯ ХВОРИХ НА БРОНХІАЛЬНУ АСТМУ ІЗ ОЖИРІННЯМ ЗАЛЕЖНО ВІД ВІКУ ДЕБЮТУ

Abstract

РЕЗЮМЕ. Мета дослідження – порівняльна оцінка клінічної та лабораторної ефективності залучення аторвастатину та вітаміну D до базисного лікування хворих на БА із ожирінням залежно від віку дебюту. Матеріал і методи. Обстежено 195 хворих на БА із ожирінням і 95 практично здорових осіб. Пацієнтів поділено на дві групи залежно від віку дебюту БА: 100 хворих із раннім дебютом склали І групу, 95 із пізнім – ІІ групу. Пацієнти із повним контролем на початковому етапі та ті, які досягли контролю після корекції базисного лікування, були виключені з подальшого дослідження. Пацієнти І (n=65) та ІІ груп (n=68) були поділені на підгрупи А, Б і В: ІА (n=23) та ІІА (n=22) підгрупи отримували базисне лікування у поєднанні з вітаміном D; ІБ (n=20) та ІІБ (n=25) – з аторвастатином; ІВ (n=22) та ІІВ (n=21) – лише базисне. Вміст TGF-β1 визначали за допомогою наборів для імуноферментного аналізу IBL International GMBH (Hamburg, Germany). Вміст 25(OH)D визначали імунохімічним методом з хемілюмінесцентною детекцією (Abbott Diagnostics, USA). Оцінку контролю БА здійснювали за допомогою опитувальника ACQ-5. Дослідження було схвалено Комісією з питань біоетики навчально-наукового медичного інституту Сумського державного університету. Статистичний аналіз отриманих результатів проводили за допомогою SPSS-17 програми. Результати. Вміст TGF-β1 у хворих на ранню БА із ожирінням не змінювався на фоні базисного лікування та при його поєднанні з аторвастатином, знижувався при застосуванні базисної терапії та вітаміну D (р=0,001) та був нижчим порівняно з таким у хворих ІБ та ІВ підгруп. У хворих із пізнім дебютом знижувався у ІІА (р=0,001) та ІІБ (р=0,001) підгруп. Зниження вмісту ТGF-β1 супроводжувалось зростання вмісту вітаміну D лише у хворих ІА (р=0,001) і ІІА (р=0,001) підгруп. Виявлено негативний кореляційний зв’язок середньої сили у хворих І (r=-0,523; p=0,001) та ІІ (r=-0,379; p=0,001) груп між вмістом вітаміну D та TGF-β1. Зростання рівня контролю ранньої БА було у пацієнтів ІА і ІБ підгруп, але у ІА він був вищим, порівняно із пацієнтами Б (р=0,001) та В (р=0,001) підгруп. Контроль пізньої БА зростав у хворих усіх підгруп, проте вищий його рівень був у хворих ІІБ, порівняно із ІІА (р=0,001) та ІІВ (р=0,017) підгрупами. ФЗД максимально зростала у хворих на ранню БА при залученні до базисного лікування вітаміну D, а у хворих на пізню – при залученні аторвастатину. Висновки. Вміст TGF-β1 вірогідно знижувався у хворих ІА, ІІа та ІІб підгруп. Вміст вітаміну D зростав у хворих ІА і ІІА підгруп. Виявлено кореляційний зв’язок середньої сили у хворих І (r=-0,523; p=0,001) та ІІ (r=-0,379; p=0,001) груп між вмістом вітаміну D та TGF-β1. Вищий контроль та максимальне покращення ФЗД у хворих на ранню БА із ожирінням були досягнуті за допомогою поєднання базисної терапії з вітаміном D, а пізньої БА – при залученні аторвастатину.