Author:
Litvinenko D. F.,Lukyanchuk V. D.
Abstract
Актуальною проблемою фармакології є пошук високоефективних та безпечних засобів фармакотерапії гострої гіпоксії, що розвивається у замкнутому невентильованому просторі й називається гіпоксією замкнутого простору (ГЗП). На сьогодні у цьому сенсі перспективними вважають координаційні сполуки германію (КСГ) з такими біологічно активними лігандами як мікроелементи та органічні кислоти. Раніше проведеними скринінговими та токсикометричними дослідженнями виявлена висока антигіпоксійна активність та безпечність уперше синтезованої КГС – манган(ІІ) тартратогерманат(IV), під лабораторним шифром ОКАГЕРМ-4.
Мета – порівняльний фармакокінетичний аналіз потенційного антигіпоксанта ОКАГЕРМ-4 на етапі його абсорбції в нормі та на моделі ГЗП.
Матеріал і методи. Досліди виконані на 48 нелінійних білих щурах обох статей масою 170–200 г, яких було поділено на дві групи. Перша група була контрольною, а у тварин другої групи моделювали ГЗП шляхом розміщення тварин на 25 хв у ізольованих гермооб’ємах (10 дм³). Для визначення фармакокінетичного профілю через 45 хв; 3; 6 та 24 год (від моменту внутрішньочеревинного введення) у сироватці крові визначали рівень ОКАГЕРМ-4 за германієм колориметричним методом. Показники процесу абсорбції обчислювали в програмі Phoenix WinNonLin 8.1.
Результати. Для ОКАГЕРМ-4 у дозі 96,8 мг/кг побудовані фармакокінетичні криві. У рамках двокамерного аналізу динаміки концентрацій отримані наступні значення фармакокінетичних параметрів абсорбції ОКАГЕРМ-4: Cmax (норма) = (7,54±0,29) мг/л; Cmax (ГЗП) = 7,13±0,20 мг/л; tmax (норма) = (1,47±0,04) год; tmax (ГЗП) = (1,52±0,06) год; К01 (норма) = (0,82±0,05) год-1; К01(ГЗП) = (0,80±0,05) год-1; t1/2α (норма) = (0,85±0,07) год; t1/2α (ГЗП) = (0,87±0,05) год.
Висновки. Експериментально встановлено, що за умов ГЗП відбуваються суттєві зміни параметра Сmax.
Publisher
Ternopil State Medical University
Reference34 articles.
1. Shabanov, P.D., Zarubina, I.V., Novikov, V.Ye., & Tsygan, V.N. (2010). Metabolicheskiye korrektory gipoksii [Metabolic correctors of hypoxia]. Saint-Petersburg: InformNovigator [in Russian].
2. Pittman, R.N. (2011). Regulation of tissue oxygenation. Colloquium: Series on Integrated Systems Physiology: From Molecule to Function, 3, 3, 1-100.
3. Katschinski, D.M. (2013). Editorial: an introduction and welcome to Hypoxia. Hypoxia, 1, 29-30.
4. Wenger, R.H., Kurtcuoglu, V., & Scholz, C.C. (2015). Frequently asked questions in hypoxia research. Hypoxia, 3, 35-43.
5. Lukyanova, L.D., Kirova, Yu.I., & Sukoyan, G.V. (2011). Novoye o signalnykh mekhanizmakh adaptatsii k gipoksii i ikh roli v sistemnoy regulyatsii [New about signaling mechanisms of adaptation to hypoxia and their role in systemic regulation]. Patogenez – Pathogenesis, 9, 3, 4-14 [in Russian].