СУЧАСНІ МОЖЛИВОСТІ УДОСКОНАЛЕННЯ АЛГОРИТМУ ДІАГНОСТИКИ ТА ПРОГНОЗУВАННЯ НАСЛІДКУ ІНФАРКТУ ГОЛОВНОГО МОЗКУ
-
Published:2020-09-29
Issue:3
Volume:
Page:120-125
-
ISSN:2415-8836
-
Container-title:Здобутки клінічної і експериментальної медицини
-
language:
-
Short-container-title:ЗКЕМ
Abstract
В статті представлені результати дослідження функціонального стану показників симпатоадреналової системи хворих на інфаркт головного мозку (ІГМ). Розроблено нові діагностично-прогностичні критерії захворювання на основі виявлених змін.
Мета – удосконалення діагностичного алгоритму дослідження хворих у гострому періоді ІГМ з урахуванням особливостей змін β-адренергічної активності цитоплазматичних мембран (АРМ) еритроцитів та встановлення нових прогностичних чинників виходу захворювання.
Матеріал і методи. Основою роботи були матеріали комплексного обстеження 350 хворих із першим у житті ІГМ на 1-у, 10-у та 21-у доби захворювання. Тяжкість стану і ступінь неврологічного дефіциту об’єктивізували за допомогою шкали інсульту Національного інституту здоров’я США (NIHSS) з оцінкою в балах у перші години захворювання, в динаміці лікування на 10-ту та 21-шу доби. Було виділено 2 клінічні групи: 1-а (n=183) – хворі в стані середнього ступеня тяжкості (середній бал за шкалою NIHSS 11,74±0,33); 2-а (n=167) – хворі в тяжкому стані (середній бал за шкалою NIHSS 24,06±0,29). Вимірювання комплексної діелектричної проникності (КДП) проводили методом КВЧ діелектрометрії. Зміни осмотичної резистентності еритроцитів (ОРЕ) під дією β-адреноблокатора (β-АБ) визначали методом фотоелектронної колориметрії.
Результати. У дебюті ІГМ відбувається достовірне підвищення значень β-АРМ в 2,4 раза порівняно з контролем. Максимальні рівні β-АРМ (42,43±3,64 УО) відмічаються у хворих із початково тяжким ступенем захворювання, що вказує на значне напруження роботи симпатоадреналової системи у даних хворих.
У ході проведеного дослідження було вперше розроблено інформативний комплексний підхід для оцінки β-АРМ еритроцитів периферійної крові у хворих на ІГМ, який заснований на аналізі змін їх діелектричних характеристик і ступеня ОРЕ під дією адренергічних лікарських засобів.
Висновки. Застосування даного підходу показало, що відхилення КДП еритроцитів, що були індуковані адренергічними речовинами, є проявом специфічної реакції клітин і залежать від функціонального стану симпатоадреналової системи.
Publisher
Ternopil State Medical University
Reference22 articles.
1. Benjamin, E.J., Muntner, P., Alonso, A., Bittencourt, M.S., & Callaway, C.W. (2019). Heart disease and stroke Statistics-2019 update a report from the American Heart Association. Circ., 10, E526-E528. 2. Feigin, V.L., Norrving, B., & Mensah, G.A. (2017). Global burden of stroke. Circ. Res., 3, 439-448. 3. Boehm, A.K., Esenwa, C., & Elkind, M.S.V. (2017). Stroke risk factors, genetics, and prevention. Circ. Res., 3, 472-495. 4. Ranta, A., & Lichtman, J.H. (2015). Health economics of cerebrovascular disease. Can we do better? Neurol., 22, 2204-2205. 5. Thrift, A.G., Thayabaranathan, T., Howard, G., Howard, V.J., Rothwell, P.M., ..., & Cadilhac, D.A. (2017). Global stroke statistics. Int. J. Stroke, 1, 13-32.
|
|