ПЕРЕВАГИ БІОРЕГУЛЯЦІЙНОГО ПІДХОДУ В ЛІКУВАННІ ТА РЕАБІЛІТАЦІЇ ПАЦІЄНТІВ З COVID-19. КЛІНІЧНИЙ ДОСВІД

Abstract

РЕЗЮМЕ. З початку спалаху нової коронавірусної інфекції COVID-19, причиною виникнення якої є вірус SARS-CoV-2, перед медичною спільнотою поставлені задачі, повʼязані не тільки з наданням кваліфікованої медичної допомоги, а й з проведенням реабілітаційних втручань під час і після захворювання. В більшості випадків спостерігаються легкі і навіть безсимптомні форми перебігу; часто прояви середньої тяжкості у вигляді пневмоній без дихальної недостатності; рідше – з різним ступенем вираження дихальної недостатності; іноді – ускладнюється розвитком гострого респіраторного дистрес-синдрому (ГРДС). Саме характер епідемічного поширення і неоднорідна клінічна картина захворювання свідчать про істотну роль у розвитку даної патології рівня функціонального стану організму. Тому своєчасне використання неспецифічних методів корекції типових патологічних процесів, а саме запалення, ендогенної інтоксикації, порушень метаболізму, енергетичного балансу, імунного захисту, з допомогою методів фізичного впливу дозволяє запобігти розвитку ускладнень. Через особливості патогенезу захворювання та різноманітність його клінічних форм шаблонне застосування загальноприйнятих схем часто є неефективним. А ефективність методів, які застосовують, прямо залежить від раннього початку проведення реабілітаційних заходів і комплексної оцінки стану пацієнта. У статті представлений власний клінічний досвід курації пацієнтки похилого віку з позалікарняною пневмонією, асоційованою з COVID-19, та коморбідною патологією, на етапах лікування та реабілітації. На прикладі цього клінічного випадку були продемонстровані можливості, ефективність та безпека впровадження персоніфікованого алгоритму біорегуляційної корекції та індивідуальної програми реабілітаційних втручань на основі комплексної оцінки стану здоровʼя пацієнтки.