Abstract
Мета дослідження – оцінка ризику хірургічної інфекції при оперативних втручаннях у гінекологічних хворих.
Матеріали та методи. Дослідження виконано на базі клінічних підрозділів кафедри акушерства та гінекології ОНМедУ у 2000–2022 рр. Обстежено 198 жінок у віці 18–45 років, яким виконували планові лапаротомні та лапароскопічні гінекологічні втручання трансабдомінальним доступом. Додатково оцінювали рівень мікробної контамінації шкіри нижньої частини живота у проекції розрізу до та після оперативного втручання (на 3-й, 7-й та 14-й день), а також рідини, що виділялася по дренажах, та самих дренажів. Бактеріологічні дослідження виконано у сертифікованій лабораторії. Ризик післяопераційної хірургічної інфекції (ПХІ) оцінювали за індексом NHSN. Визначали динаміку мікробної контамінації, кількість гнійно-інфекційних ускладнень. Статистичну обробку проводили методами дисперсійного та кореляційного аналізу за допомогою програмного забезпечення Statistica 14.0 (TIBCO, США) та Excel (MS Inc., США).
Результати дослідження та їх обговорення. При оцінці рівня мікробної контамінації на доопераційному етапі встановлено, що у 51,8 % випадків шкірні покриви були контаміновані E. coli як ізольовано, так і в комбінації з іншими мікроорганізмами. У 1 % проб на передопераційному етапі висівали Ps. аeruginosa. У післяопераційний період значна кількість зразків (58,1 %) була стерильною, що можна пояснити застосуванням місцевих антисептиків. Решта (83 (41,9 %)) пацієнток у післяопераційний період мала мікробний ріст, при цьому якісний склад мікрофлори змінився за рахунок зменшення квоти умовно-патогенної флори.
Висновки. Присутність умовно-патогенної флори на шкірі у місці операційного розрізу відзначають у 31,8 % хворих, які підлягають плановим оперативним втручанням. Між наявністю умовно-патогенної флори та ІМТ існує позитивна кореляція середнього ступеня (rs=0,69). У післяопераційний період, завдяки застосуванню стандартних операційних процедур інфекційного контролю, навіть за наявності у складі мікробіоценозів умовно-патогенної флори випадків гнійно-септичних ускладнень не зареєстровано.
Publisher
Ternopil State Medical University
Reference20 articles.
1. American College of Obstetricians and Gynecologists (2018). ACOG practice bulletin no. 195: prevention of infection after gynecologic procedures. Obstet. Gynecol., 131(6), e172-e189. DOI: 10.1097/AOG.0000000000002670. PMID: 29794678.
2. Kulkarni, S. P., & Kothari, O. (2023). Surgical Site Infection in Obstetric and Gynecological Surgeries: A Prospective Observational Study. Cureus, 15(2). DOI: 10.7759/cureus.34855. PMID: 36923168; PMCID: PMC10008779.
3. Aghdassi, S.J.S., Schröder, C., & Gastmeier, P. (2019). Gender-related risk factors for surgical site infections. Results from 10 years of surveillance in Germany. Antimicrobial Resistance & Infection Control, 8, 1-8. DOI: 10.1186/s13756-019-0547-x. PMID: 31171966; PMCID: PMC6547551.
4. Monahan, M., Jowett, S., Pinkney, T., Brocklehurst, P., Morton, D. G., Abdali, Z., & Roberts, T. E. (2020). Surgical site infection and costs in low-and middle-income countries: A systematic review of the economic burden. PloS One, 15(6), e0232960. DOI: 10.1371/journal.pone.0232960. PMID: 32497086; PMCID: PMC7272045.
5. Strobel, R.M., Leonhardt, M., Förster, F., Neumann, K., Lobbes, L.A., Seifarth, C., ... & Lauscher, J.C. (2022). The impact of surgical site infection—a cost analysis. Langenbeck's Archives of Surgery, 1-10. DOI: 10.1007/s00423-021-02346-y. Epub 2021 Oct 14. PMID: 34651239; PMCID: PMC8933305.