КЛІНІКО-ЛАБОРАТОРНІ ОСОБЛИВОСТІ ОБСТЕЖЕННЯ ВАГІТНИХ ЖІНОК ІЗ РІЗНИМ РІВНЕМ ВІТАМІНУ D

Abstract

Мета дослідження – вивчити клініко-лабораторні особливості результатів обстеження вагітних жінок із різним рівнем вітаміну D. Матеріали та методи. Проведено проспективне когортне дослідження 60 вагітних жінок з обтяженим перебігом вагітності (основна група) та 68 жінок з фізіологічною вагітністю (контрольна група), що перебували на стаціонарному лікуванні у КНП «Тернопільська міська комунальна лікарня № 2» від листопада 2020 до січня 2022 р. та кафедрі акушерства та гінекології факультету післядипломної освіти Тернопільського національного медичного університету ім. І. Я. Горбачевського (затверджено Етичною комісією Тернопільського національного медичного університету імені І. Я. Горбачевського – протокол № 61 від 13 листопада 2020 р.). Всі учасники були поінформовані про цілі, організацію, методи дослідження та підписали інформовану згоду на участь у ньому, а також вжито всіх заходів для забезпечення анонімності пацієнтів. При виконанні роботи були дотримані основні положення міжнародних стандартів етичних норм, якості наукових досліджень та належної клінічної практики GCP (1996 р.), Declaration of Helsinki «World Medical Association Declaration of Helsinki Ethical Principles for Medical Research Involving Human Subjects» (2001 р.). Критерієм включення був термін вагітності від 30 до 34 тижнів гестації. Вагітні жінки із порушеннями функціонального стану печінки та нирок в анамнезі були виключені з дослідження. Крім того, жінок, які раніше отримували добавки вітаміну D, також не включали в дослідження. Визначення рівня вітаміну 25(OH)D проводили імуноферментним методом з використанням аналізатора Multiskan FC та тестового набору 25-OH Vitamin D ELISA (EUROIMMUN, Germany) у третьому триместрі вагітності. Дослідження проводили в осінній та зимовий період. Забір крові для визначення рівня 25(OH)D проводили вранці натще після 10–12 годин нічного голодування. Дефіцит вітаміну D розглядається як клінічний синдром при низькому рівні 25(OH)D у сироватці крові (менше 20,0 нг/мл). Результати дослідження та їх обговорення. Захворювання шлунково-кишкового тракту і органів гепатобіліарного комплексу (хронічні гастрити, ентероколіти, холецистити, гепатити) виявлено у 5,7 раза частіше (OR=5,27; 95 % CІ: (1,89–12,03); р<0,05) в основній групі пацієнтів, захворювання серцево-судинної системи (гіпертонічна хвороба, гіпотонія) – в 53 (48,2 %), дисфункція щитоподібної залози – у 18 (16,4 %), мастопатія, хронічні запальні захворювання верхніх дихальних шляхів – у 34 (30,9 %), хронічний пієлонефрит – в 18 (16,4 %). Основна та контрольна група обстежених вагітних були розділені на 4 групи залежно від рівня вітаміну D (з дефіцитом та без дефіциту вітаміну D). Співвідношення вагітних з дефіцитом вітаміну D та без дефіциту вітаміну D в контрольній групі склало 61,8 % і 38,2% відповідно. Це співвідношення в основній групі склало 76,7% і 33,3 % відповідно. У контрольній групі середній рівень 25(ОН)D складав (35,85±2,10) нг/мл проти (28,95±1,41) нг/мл, P1<0,05 в основній групі. При порівнянні показників із дефіцитом вітаміну D в групі контролю рівень 25(ОН)D складав (19,13±1,06) нг/мл проти (14,45±3,31) нг/мл, P1>0,05 в основній групі. Відмінності між 1 та 2 групами і 3 та 4 групами склало P<0,05. Висновки. За нашими даними, дефіцит вітаміну D був виявлений у 61,8–76,7 % вагітних жінок і лише у 33–38 % був виявлений достатній рівень вітаміну D. Для того, щоб новонароджені діти були здоровими, необхідно забезпечити медикаментозну корекцію рівня вітаміну D для оптимальних умов їх розвитку в утробі матері.