Abstract
Мета дослідження – провести аналіз сучасних наукових здобутків у пошуку та імплементації ефективних новітніх підходів у лікуванні та профілактиці синкопе в дитячому віці.
Матеріали та методи. Для пошуку наукових досліджень використовували бази даних PubMed Medline і Scopus з застосуванням пошукових термінів «синкопе» і «лікування» і «діти»; «синкопе» і «профілактика» і «діти». У даний огляд літератури були включені 50 повнотекстових версій статей англійською мовою, опублікованих у період з січня 2018 року до грудня 2022 року.
Результати досліджень та їх обговорення. Беручи за основу результати досліджень останніх років, показано, що такі немедикаментозні методи, як уникання потенційних тригерів, безпечне положення тіла за появи симптомів пресинкопе, маневри фізичної протидії тису, тілт-тренування та підвищене споживання солі й води є потенційно ефективними та найбільш застосовуваними в педіатричній практиці способами лікування та профілактики синкопе в дітей. Мідодрин і флудрокортизон можуть використовуватися у дітей із рецидивуючим перебігом некардіогенного синкопе за умови неефективності немедикаментозних методів лікування. Не існує переконливих доказів ефективності та безпечності використання β-адреноблокаторів та селективних інгібіторів зворотного захоплення серотоніну у дітей із вазовагальними синкопе чи синкопе внаслідок ортостатичної гіпотензії. Незважаючи на ефективність катетерної абляції та кардіостимуляції у дорослих із тяжкими рецидивуючими вазовагальними синкопе, дані методи лікування використовуються у педіатрії лише за умови кардіогенного генезу синкопе.
Висновок. Краще розуміння патогенетичних механізмів розвитку синкопе залежно від його механізмів формування відкриває цілий ряд можливостей у пошуку нових, ефективних, а головне пацієнт-центрованих методів лікування у кожному окремо взятому випадку транзиторної втрати свідомості у дітей.
Publisher
Ternopil State Medical University