СУЧАСНІ ДОСЯГНЕННЯ В РОЗУМІННІ ПАТОФІЗІОЛОГІЧНИХ МЕХАНІЗМІВ РОЗВИТКУ СИНКОПЕ В ДІТЕЙ
-
Published:2023-07-04
Issue:1
Volume:
Page:4-15
-
ISSN:2415-301X
-
Container-title:Актуальні питання педіатрії, акушерства та гінекології
-
language:
-
Short-container-title:АПП
Abstract
Мета дослідження – провести аналіз сучасних наукових досягнень у галузі патофізіологічних механізмів розвитку синкопе.
Матеріали та методи. Для пошуку наукових досліджень використовували бази даних PubMed Medline і Scopus із застосуванням пошукових термінів «синкопе» та «етіологія»; «синкопе» та «патофізіологія»; «синкопе» та «механізми розвитку». У даний огляд літератури були включені 76 повнотекстових версій статей англійською мовою, опублікованих у період від січня 2013 р. до грудня 2022 р.
Результати дослідження та їх обговорення. Хоча причини гемодинамічних відмінностей між пацієнтами з синкопе та загальною популяцією наразі залишаються невідомими, описані ймовірні механізми розвитку некардіогенних синкопе у вигляді зниження об’єму циркулюючої крові, зростання венозного наповнення, аномальної нейроендокринної активації. Розглядається сучасне наукове розуміння ролі патологічного рефлексу Бецольда-Яриша у розвитку синкопе. Звертається увага на нові поняття – «фенотип низького артеріального тиску», яке вказує на сприйнятливість до розвитку вазовагальних синкопе та «схильність до гіпотензії» в контексті відповіді на проведення тілт-тесту. Описані механізми формування вазодепресії і кардіоінгібіції під час пасивного ортостазу та їх роль у патогенезі синкопе. Представлені докази щодо широкого спектра нейрогуморальних змін, пов’язаних із розвитком синкопе. Окрему роль відведено парадоксальній периферичній вазодилатації, яка може ініціювати невідповідну артеріальну гіпотензію під час синкопе. Описано ряд фактів, які є доказом генетичного підґрунтя розвитку непритомності. Все це обґрунтовує необхідність подальших досліджень для кращого розуміння усіх можливих патогенетичних механізмів синкопе, які дозволять покращити ефективність лікувально-профілактичних заходів із врахуванням патофізіологічних особливостей кожного окремого типу непритомності.
Висновки. Результати проведеного огляду літератури дають підстави стверджувати, що чимало таких факторів, як аномальний рефлекс Бецольда-Яриша, дисфункція вегетативної нервової системи, нейрогуморальні фактори тощо, певною мірою пояснюють механізми розвитку синкопе та залишають вікно можливостей у пошуку нових ефективних методів лікування й профілактики синкопе в дітей.
Publisher
Ternopil State Medical University
Reference76 articles.
1. Brignole, M., Moya, A., de Lange, F.J., Deharo, J.C., Elliott, P.M., Fanciulli, A., … ESC Scientific Document Group (2018). 2018 ESC Guidelines for the diagnosis and management of syncope. European Heart Journal, 39(21), 1883-1948. DOI: 10.1093/eurheartj/ehy037. 2. Silva, M., Godinho, A., & Freitas, J. (2016). Transient loss of consciousness assessment in a University Hospital: From diagnosis to prognosis. Porto Biomedical Journal, 1(3), 118-123. DOI: 10.1016/j.pbj.2016.07.001. 3. Villafane, J., Miller, J.R., Glickstein, J., Johnson, J.N., Wagner, J., Snyder, C.S., … Chowdhury, D. (2021). Loss of Consciousness in the Young Child. Pediatric Cardiology, 42(2), 234-254. DOI: 10.1007/s00246-020-02498-6. 4. Bassetti, C.L. (2014). Transient loss of consciousness and syncope. Handbook of Clinical Neurology, 119, 169-191. DOI: 10.1016/B978-0-7020-4086-3.00013-8. 5. Shen, W.K., Sheldon, R.S., Benditt, D.G., Cohen, M., Forman, D.E., Goldberger, Z.D., … Yancy, C.W. (2017). 2017 ACC/AHA/HRS Guideline for the Evaluation and Management of Patients With Syncope: A Report of the American College of Cardiology /American Heart Association Task Force on Clinical Practice Guidelines and the Heart Rhythm Society. Circulation, 136(5), e60-e122. DOI: 10.1161/CIR.0000000000000499.
|
|