МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕННЯ МІКРОБІОТИ КИШЕЧНИКА У ВАГІТНИХ

Abstract

Мета дослідження – визначення переваг та недоліків різних методів відбору проб для вивчення мікробіоти кишечника під час вагітності. Матеріали та методи. Проведено бібліометричний та контент-аналіз публікацій останніх 5 років, присвячених проблемі дослідження складу мікробіоценозів кишечника у жінок репродуктивного віку та вагітних. Інформаційний пошук здійснено у базах даних PubMed, EMBASE, OVID, CINAHL. Додатково проведено дослідження мікробіоти зразків калу 57 вагітних жінок, в тому числі 27 – з аліментарно-конституційним ожирінням І–ІІ ступенів (основна група), 30 – практично здорових жінок нормотрофного статусу (ІМТ=20–25 кг/м2) із фізіологічним перебігом вагітності. Дослідження було виконано у сертифікованій лабораторії «Синево» (м. Одеса). Статистичну обробку одержаних результатів проводили методом дисперсійного аналізу за допомогою програмного забезпечення Statistica 14.0 (TIBCO, США). Результати дослідження та їх обговорення. Лише частину з відомих методів дослідження мікробіоценозів кишечника можна застосовувати у вагітних. Перевагу віддають мінімально інвазивним методам, які не потребують складної підготовки кишечника та мають мінімальний ризик вторинної контамінації. Наші власні спостереження показали, що у вагітних з ожирінням частіше трапляється мікробіота кишечника (МК), яка відповідає ІІ ступеню дисбіозу, ніж у контрольній групі, відповідно, 33,3 та 6,7 % (χ2=6,49, df=1, p=0,01). Випадків ІІІ ступеня дисбіозу не було виявлено в жодної вагітної. Висновки. Серед сучасних методів відбору проб для дослідження мікробіоти кишечника у вагітних найбільш перспективними є аспірація кишкового вмісту, мікробрашинг та застосування «інтелектуальної капсули». У вагітних з ожирінням частіше, ніж у контролі, зустрічається ІІ ступінь дисбіозу (χ2=6,49, df=1, p=0,01).