ОСОБЛИВОСТІ ГОРМОНАЛЬНОГО ГОМЕОСТАЗУ ЖІНОК РАННЬОГО РЕПРОДУКТИВНОГО ВІКУ З ЕНДОЦЕРВІКОЗОМ

Abstract

Мета дослідження – підвищити ефективність лікування ендоцервікозу в жінок, що не народжували, шляхом удосконалення методів діагностики та розробки оптимізованого алгоритму лікувально-профілактичних заходів. Матеріали та методи. Обстежено 142 жінки раннього репродуктивного віку (20–24 роки), які не народжували, 112 із гістологічно встановленим діагнозом – ендоцервікоз. Залежно від обраного методу лікування жінок поділили на дві клінічні групи: 1-ша група – 55 пацієнток з ендоцервікозом, яких вели згідно з клінічними протоколами (наказ МОЗ України від 02.04.2014 № 236 «Про затвердження та впровадження медико-технологічних документів зі стандартизації медичної допомоги при дисплазії та раку шийки матки»); 2-га група – 57 жінок з ендоцервікозом, із запропонованим методом лікування. Групу контролю – 3-тю – становили 30 молодих жінок, які не народжували, без патологічних змін на екзоцервіксі. У всіх 142 обстежених жінок досліджували вміст у периферичній крові гонадотропних та стероїдних гормонів: фолікулостимулювального, лютеїнізувального, пролактину, естрадіолу та прогестерону. Результати дослідження та їх обговорення. Пацієнтки, включенні в дослідження, були віком від 18 до 25 років, середній вік – 22,20±2,10. Скарги на передменструальний синдром, альгоменорею спостерігали у 14 жінок (12,50 %) та нерегулярні менструації – у 23 жінкок (20,53 %) з ендоцервікозом. Отримані результати рівня гормонів у жінок основних груп свідчать про відсутність вірогідних розбіжностей з боку трьох показників: ФСГ, ЛГ та екстрадіолу. Вміст прогестерону був вірогідно знижений у жінок з ендоцервікозом до лікування (р<0,05), що свідчить про необхідність урахування цієї особливості при проведенні лікувально-профілактичних заходів. Запропонований комплексний підхід до лікування молодих жінок з ендоцервікозом, що не народжували, полягав у наступному. Деструкцію патологічного вогнища здійснювали методом аргоноплазмової коагуляції тканин за допомогою апарата Фотек-ЕА 142 та призначення гормонального контрацептва препарату «Джаз-Плюс» (Байєр Фарма АГ, Німеччина) з першого дня менструального циклу, в якому була запланована аргоноплазмова коагуляція з подальшим продовженням приймання до 6 місяців. З метою оцінки ефективності застосованої терапії монофазним оральним конт­рацептивом звертали увагу на нормалізацію менструального циклу та рівні статевих гормонів через 6 місяців після лікування. Висновки. Зміни гормонального статусу спостерігали в жінок раннього репродуктивного віку з ендоцервікозом та полягали у знижені рівня прогестерону у жінок, порівняно з контрольною групою. Дані зміни свідчать про необхідність урахування цієї особливості при проведенні лікувально-профілактичних заходів.