АПОПТОЗ НЕЙТРОФІЛІВ СЕКРЕТУ ЦЕРВІКАЛЬНОГО КАНАЛУ У ВАГІТНИХ ІЗ ПОСТКОВІДНИМ СИНДРОМОМ

Abstract

Мета дослідження – визначення ролі нейтрофілів в активізації програмованої загибелі клітини як маркера процесу апоптозу та їх ролі у розвитку гестаційних ускладнень при затримці росту плода у вагітних на тлі постковідного синдрому. Матеріали та методи. Дослідження нейтрофілів секрету цервікального каналу проводили методом проточної цитофлюориметрії. Проведено визначення частки нейтрофілів, що перебували на стадії апоптозу та некрозу, кореляційний взаємозв’язок цих показників із неускладненим перебігом гестаційного процесу при фізіологічному перебігу вагітності та з розвитком гестаційних ускладнень при затримці росту плода у вагітних на тлі постковідного синдрому. У дослідженні взяли участь 60 вагітних жінок (основна група) із перенесеним SARS-CoV-2, позитивним ІgA, ІgM чи ІgG до SARS-CoV-2 в термін вагітності 30–34 тижні. Контрольну групу склали 25 жінок із фізіологічною вагітністю. Результати дослідження та їх обговорення. При оцінці апоптозу нейтрофільних гранулоцитів у крові та цервікальному слизі обстежуваних у термін вагітності 32 тижні виявлено, що у жінок з одноплідною вагітністю та фізіологічним перебігом гестаційного процесу ранній апоптоз нейтрофілів крові перебував у межах (4,45±0,25) %, у цервікальному слизі – (5,14±,32) %.  У вагітних основної групи з неускладненим перебігом гестаційного процесу частка анексин-позитивних нейтрофілів у крові склала (15,80±0,18) %, тоді як у вагітних основної групи з ускладненим перебігом вагітності, яка супроводжувалася затримкою росту плода, рівень апоптозу склав (24,30±0,50) % нейтрофільних клітин, що достовірно відрізнялося від показників контрольної групи – (5,14±0,32) % (р<0,001). Концентрація ІL-32 становила (67,27±5,63) пг/мл у вагітних контрольної групи. Постковідний синдром викликає зростання цих показників в основній групі вагітних у 2,8 раза порівняно з контрольною групою – (188,36±25,22) (p<0,001). Висновки. Розвиток метаболічних порушень та апоптичні зміни у плацентарній тканині підтверджені на морфологічному рівні у вигляді деструктивних та некротичних змін у мікроциркуляторному руслі плаценти. Зростання рівня анексин-позитивних нейтрофілів та активація ступеня некрозу нейтрофілів супроводжують фетоплацентарну дисфункцію і є важливими маркерами для прогнозування розвитку затримки росту плода у вагітних із постковідним синдромом.