ОЦІНКА ЕФЕКТИВНОСТІ КОНТРОЛЬОВАНОЇ ОВАРІАЛЬНОЇ СТИМУЛЯЦІЇ ЗА ДОВГИМ ПРОТОКОЛОМ У ЖІНОК ІЗ БЕЗПЛІДДЯМ НА ФОНІ СИНДРОМУ ПОЛІКІСТОЗНИХ ЯЄЧНИКІВ

Abstract

Мета дослідження – проаналізувати ефективність контрольованої оваріальної стимуляції за довгим протоколом у жінок із безпліддям на фоні синдрому полікістозних яєчників. Матеріали та методи. Об’єктом дослідження були 130 пацієнток, з яких 100 жінок із синдромом полікістозних яєчників (СПКЯ) та 30 – із трубним фактором безпліддя. Хворі були поділені на три групи: першу склали 22 пацієнтки, яким проводили ембріотрансфер у порожнину матки на 5–6 добу після пункції; другу групу – 78 пацієнток, яким проводили перенос ембріонів у кріоциклах; третю контрольну групу – 30 пацієнток із трубно-перитонеальним фактором безпліддя. Розподіл жінок у перші дві групи здійснювали на основі ступеня ризику розвитку синдрому гіперстимуляції яєчників (СГЯ). Контрольовану оваріальну стимуляцію (КОС) здійснювали за довгим протоколом з 19–22 дня попереднього менструального циклу. Оцінку ефективності якості контрольованої оваріальної стимуляції за довгим протоколом проводили за показниками, які детально описані в розділі «Результати дослідження». Результати дослідження та їх обговорення. При оцінці результатів індукції суперовуляції встановлено, що тривалість стимуляції у пацієнток із безпліддям на тлі СПКЯ була вища, ніж у пацієнток із трубним фактором безпліддя, – 11,92 і 10,63 дня відповідно. Сумарна доза гонадотропінів у жінок з СПКЯ становила 1050,5 (725; 1250) ОД і була вірогідно вищою стосовно контрольної групи – 845,0 (700; 900) ОД. У жінок із безпліддям на фоні СПКЯ у результаті КОС за довгим протоколом середнє число фолікулів перевищувало у 2,7 раза показники контрольної групи. При аспірації отримували достовірно вищу кількість ооцитів (у 2,4 раза) стосовно контрольної групи, а кількість зрілих яйцеклітин у жінок із СПКЯ, які отримували довгий протокол з а-ГнРГ, отримали достовірно більше (у 2,1 раза), ніж у пацієнток контрольної групи. Вихід бластоцист у жінок із СПКЯ у 1,7 раза перевищував даний показник у контролі. Встановлено, що у пацієнток із безпліддям на тлі СПКЯ, у яких розвинувся СГЯ 1 ступеня, кількість фолікулів й ооцитів була найнижча. У жінок із СПКЯ, в яких діагностовано СГЯ 3 ступеня, кількість фолікулів була вірогідно вища від аналогічних даних в осіб з 1 ступенем СГЯ (на 19,5 %), відповідно, кількість ооцитів була вища на 22,2 %. Встановлено, що кількість досягнутих клінічних індукованих вагітностей у жінок із безпліддям на фоні СПКЯ, яким проводили свіжий перенос ембріона, становила 40,9 %. Висновки. Проведення контрольованої оваріальної стимуляції за довгим протоколом з використанням агоніст-ГнРГ у жінок із безпліддям на тлі синдрому полікістозних яєчників супроводжується у 92,0 % розвитком синдрому гіперстимуляції яєчників (з них у 49,0 % – середнього і тяжкого ступенів), що обмежує використання цієї схеми стимуляції.