ВПЛИВ ІНОЗИТОЛУ НА ЖІНОК ІЗ СИНДРОМОМ ПОЛІКІСТОЗНИХ ЯЄЧНИКІВ ТА ОЖИРІННЯМ: МЕТАБОЛІЧНІ ТА РЕПРОДУКТИВНІ АСПЕКТИ
-
Published:2024-04-15
Issue:1
Volume:
Page:46-52
-
ISSN:2415-301X
-
Container-title:Актуальні питання педіатрії, акушерства та гінекології
-
language:
-
Short-container-title:АПП
Author:
Хміль С. В.ORCID, Калник А. А.ORCID
Abstract
Мета дослідження – оцінити вплив ожиріння та визначити ефективність застосування прегравідарної підготовки у пацієнток із синдромом полікістозних яєчників (СПКЯ) у протоколах допоміжних репродуктивних технологій (ДРТ).
Матеріали та методи. Проведено систематичний огляд та порівняльний аналіз 44 наукових публікацій і літературних джерел із бази PubMed за останні 5 років, що стосуються досліджень у галузі репродуктивної медицини щодо впливу синдрому полікістозних яєчників та ожиріння на репродуктивний потенціал жінки та методів патогенетичної корекції на етапі прегравідарної підготовки.
Результати дослідження та їх обговорення. Аналіз літературних даних показав, що інозитол сприяє покращенню метаболічного профілю, зменшенню інсулінорезистентності та регулюванню гормонального балансу. Крім того, приймання інозитолу покращує репродуктивні функції, а також сприяє підвищенню якості яйцеклітин у протоколах екстракорпорального запліднення. Отримані результати підтверджують доцільність використання інозитолу як частини комплексного підходу до лікування жінок із СПКЯ та ожирінням, відкриваючи перспективи для подальших досліджень у цьому напрямку.
Висновки. Синдром полікістозних яєчників – складне гетерогенне захворювання, що потребує комплексного підходу до менеджменту. Використання інозитолу в жінок із коморбідною патологією СПКЯ та ожирінням демонструє позитивні ефекти в контексті метаболічного профілю, а також репродуктивного здоров’я цієї групи жінок.
Publisher
Ternopil State Medical University
Reference44 articles.
1. Joham, A. E., Norman, R. J., Stener-Victorin, E., Legro, R. S., Franks, S., Moran, L. J., Boyle, J., & Teede, H. J. (2022). Polycystic ovary syndrome. The Lancet. Diabetes & endocrinology, 10(9), 668–680. DOI: 10.1016/S2213-8587(22)00163-2 2. Aversa, A., La Vignera, S., Rago, R., Gambineri, A., Nappi, R. E., Calogero, A. E., & Ferlin, A. (2020). Fundamental concepts and novel aspects of polycystic ovarian syndrome: expert consensus resolutions. Frontiers in endocrinology, 11, 516. DOI: 10.3389/fendo.2020.00516 3. Christ, J. P., & Cedars, M. I. (2023). Current guidelines for diagnosing PCOS. Diagnostics (Basel, Switzerland), 13(6), 1113. DOI: 10.3390/diagnostics13061113 4. Carmina, E., Azziz, R., Bergfeld, W., Escobar-Morreale, H. F., Futterweit, W., Huddleston, H., Lobo, R., & Olsen, E. (2019). Female pattern hair loss and androgen excess: a report from the Multidisciplinary Androgen Excess and PCOS Committee. The Journal of clinical endocrinology and metabolism, 104(7), 2875–2891. DOI: 10.1210/jc.2018-02548 5. Polycystic ovary/ovarian syndrome (PCOS) (2019). NIH. Retrieved from https://orwh.od.nih.gov/sites/orwh/files/docs/PCOS_Booklet_508.pdf
|
|