КЛІНІЧНА ХАРАКТЕРИСТИКА ПАЦІЄНТОК З ЕНДОМЕТРІОЗАСОЦІЙОВАНИМ БЕЗПЛІДДЯМ, ЯКИМ КОНТРОЛЬОВАНУ ОВАРІАЛЬНУ СТИМУЛЯЦІЮ ЗДІЙСНЮВАЛИ ЗА КОРОТКИМ ПРОТОКОЛОМ
-
Published:2024-04-15
Issue:1
Volume:
Page:76-81
-
ISSN:2415-301X
-
Container-title:Актуальні питання педіатрії, акушерства та гінекології
-
language:
-
Short-container-title:АПП
Author:
Хміль С. В.ORCID, Візняк Т. Б.ORCID
Abstract
Мета дослідження – оцінити клінічну картину та вплив на результативність лікування при ендометріозасоційованому безплідді у жінок, які проходили контрольовану оваріальну стимуляцію за коротким протоколом з антагоністами ГнРГ у програмах екстракорпорального запліднення.
Матеріали та методи. Проведено ретроспективний аналіз 112 карток амбулаторного пацієнта. Пацієнтки були поділені на 3 групи: до першої групи увійшли 42 жінки з ендометріозасоційованим безпліддям, які в анамнезі мають хірургічне лікування ендометріом яєчника та не мають активної ендометріоми станом на початок циклу стимуляції; до другої групи увійшли 40 пацієнток із одно- або двобічними активними ендометріомами, які не мали оперативного лікування; 30 жінок, які увійшли до групи контролю, мали безпліддя, пов’язане виключно із трубним фактором.
Результати дослідження та їх обговорення. Тривалість безпліддя в усіх групах жінок складала від 3 до 10 років. Найнижчі середні рівні антимюллерового гормону (АМГ) були зафіксовані в групі пацієнток, які мають в анамнезі оперативне втручання на органах малого таза із приводу ендометріозу яєчників, і становили (0,98±0,11) нг/мл. Тривалість стимуляції коливалась від 9 до 12 днів та в середньому складала (11,46±0,25) дня у першій групі, (11,20±0,22) дня – у другій групі та (10,45±0,21) дня – у групі контролю. У групах жінок із ендометріозом яєчників відмічали тенденцію до більших стартової та сумарної дози гонадотропінів на цикл КОС, а також більшої тривалості стимуляції і кількості днів введення ант-ГнРГ. Найменша кількість досягнутих клінічних вагітностей (27,50 %) і пологів (15,00 %) зареєстрована у групі жінок з активним на момент стимуляції ендометріозом яєчників. У жінок із ендометріозасоційованими оперативними втручаннями в анамнезі показники результативності циклів ЕКЗ були дещо кращими, втім, також достовірно нижчими відносно групи контролю.
Висновки. Жінки з перенесеним хірургічним втручанням перед ЕКЗ потребують більшої кількості днів стимуляції та вищої дози гонадотропінів, а також мають достовірно нижчі результати виходу яйцеклітин та ембріонів, що потенційно впливає на загальну результативність програм ЕКЗ, знижуючи частоту настання вагітності та пологів.
Publisher
Ternopil State Medical University
Reference17 articles.
1. Kiesel, L., & Sourouni, M. (2019). Diagnosis of endometriosis in the 21st century. Climacteric : the journal of the International Menopause Society, 22(3), 296–302. DOI: 10.1080/13697137.2019.1578743 2. Zondervan, K. T., Becker, C. M., & Missmer, S. A. (2020). Endometriosis. The New England journal of medicine, 382(13), 1244–1256. DOI: 10.1056/NEJMra1810764 3. Leone Roberti Maggiore, U., Chiappa, V., Ceccaroni, M., Roviglione, G., Savelli, L., Ferrero, S., Raspagliesi, F., & Spanò Bascio, L. (2024). Epidemiology of infertility in women with endometriosis. Best practice & research. Clinical obstetrics & gynaecology, 92, 102454. DOI: 10.1016/j.bpobgyn.2023.102454 4. Chapron, C., Lafay-Pillet, M. C., Monceau, E., Borghese, B., Ngô, C., Souza, C., & de Ziegler, D. (2011). Questioning patients about their adolescent history can identify markers associated with deep infiltrating endometriosis. Fertility and sterility, 95(3), 877–881. DOI: 10.1016/j.fertnstert.2010.10.027 5. Bourdel, N., Chauvet, P., Billone, V., Douridas, G., Fauconnier, A., Gerbaud, L., & Canis, M. (2019). Systematic review of quality of life measures in patients with endometriosis. PloS one, 14(1), e0208464. DOI: 10.1371/journal.pone.0208464
|
|