КЛІНІЧНА ХАРАКТЕРИСТИКА ПАЦІЄНТОК З ЕНДОМЕТРІОЗАСОЦІЙОВАНИМ БЕЗПЛІДДЯМ, ЯКИМ КОНТРОЛЬОВАНУ ОВАРІАЛЬНУ СТИМУЛЯЦІЮ ЗДІЙСНЮВАЛИ ЗА КОРОТКИМ ПРОТОКОЛОМ

Abstract

Мета дослідження – оцінити клінічну картину та вплив на результативність лікування при ендометріозасоційованому безплідді у жінок, які проходили контрольовану оваріальну стимуляцію за коротким протоколом з антагоністами ГнРГ у програмах екстракорпорального запліднення. Матеріали та методи. Проведено ретроспективний аналіз 112 карток амбулаторного пацієнта. Пацієнтки були поділені на 3 групи: до першої групи увійшли 42 жінки з ендометріозасоційованим безпліддям, які в анамнезі мають хірургічне лікування ендометріом яєчника та не мають активної ендометріоми станом на початок циклу стимуляції; до другої групи увійшли 40 пацієнток із одно- або двобічними активними ендометріомами, які не мали оперативного лікування; 30 жінок, які увійшли до групи контролю, мали безпліддя, пов’язане виключно із трубним фактором. Результати дослідження та їх обговорення. Тривалість безпліддя в усіх групах жінок складала від 3 до 10 років. Найнижчі середні рівні антимюллерового гормону (АМГ) були зафіксовані в групі пацієнток, які мають в анамнезі оперативне втручання на органах малого таза із приводу ендометріозу яєчників, і становили (0,98±0,11) нг/мл. Тривалість стимуляції коливалась від 9 до 12 днів та в середньому складала (11,46±0,25) дня у першій групі, (11,20±0,22) дня – у другій групі та (10,45±0,21) дня – у групі контролю. У групах жінок із ендометріозом яєчників відмічали тенденцію до більших стартової та сумарної дози гонадотропінів на цикл КОС, а також більшої тривалості стимуляції і кількості днів введення ант-ГнРГ. Найменша кількість досягнутих клінічних вагітностей (27,50 %) і пологів (15,00 %) зареєстрована у групі жінок з активним на момент стимуляції ендометріозом яєчників. У жінок із ендометріозасоційованими оперативними втручаннями в анамнезі показники результативності циклів ЕКЗ були дещо кращими, втім, також достовірно нижчими відносно групи контролю. Висновки. Жінки з перенесеним хірургічним втручанням перед ЕКЗ потребують більшої кількості днів стимуляції та вищої дози гонадотропінів, а також мають достовірно нижчі результати виходу яйцеклітин та ембріонів, що потенційно впливає на загальну результативність програм ЕКЗ, знижуючи частоту настання вагітності та пологів.