Abstract
Мета дослідження – опис успішного завершення клінічного випадку у вагітної з формуванням субхоріальної гематоми (СХГ) великих розмірів у ІІ триместрі вагітності та антифосфоліпідним синдромом (АФС) із використанням клініко-інструментальних, лабораторних досліджень, а також удосконалення алгоритму надання медикаментозної допомоги.
Матеріали та методи. Обстеження пацієнтки Л. віком 28 років проводили з моменту виникнення СХГ розмірами 115×30 мм у термін 17 тижнів 5 днів. У роботі використано загальноклінічні методи дослідження; коагулограму; експрес-метод візуальної оцінки агрегації тромбоцитів; кількісне визначення розчинних фібрин-мономерних комплексів (РФМК); аналізи на наявність у сироватці крові вовчакового антикоагулянта (ВА), антитіл до кардіоліпіну та β2-глікопротеїну; інструментальні методи: ультразвукове обстеження органів малого таза; проведення тромбоеластографії (ТЕГ).
Результати дослідження та їх обговорення. Тромбоцитопенія невідомого походження, яка супроводжувалась порушенням функції тромбоцитів, у даної пацієнтки призвела до підвищеного споживання тромбіну – основного агоніста функції тромбоцитів, формування тромбофілічного стану і, як наслідок, виникнення вагінальної кровотечі з формуванням СХГ. Виявлення ВА, аналізованого у тесті на згортання крові, у середньому титрі стало підставою для призначення низькомолекулярного гепарину (НМГ) у профілактичному дозуванні.
Висновки. Застосування комплексного підходу в діагностиці порушень системи гемостазу у вагітних із СХГ великих розмірів ІІ триместру та обстеження їх на АФС при виявленні підвищеного коагуляційного потенціалу може сприяти позитивному результату завершення даної вагітності.
Publisher
Ternopil State Medical University