ПРОБЛЕМИ ВИХОДЖУВАННЯ ПЕРЕДЧАСНО НАРОДЖЕНИХ НЕМОВЛЯТ ТА МОЖЛИВОСТІ ЇХ ВИРІШЕННЯ
-
Published:2020-06-29
Issue:1
Volume:
Page:23-30
-
ISSN:2415-301X
-
Container-title:Актуальні питання педіатрії, акушерства та гінекології
-
language:
-
Short-container-title:АПП
Author:
Sarapuk I. M.,Pavlyshyn H. A.,Borshevska-Kornatska M.-K.,Klishch O. V.
Abstract
Мета дослідження – провести порівняльний аналіз показників виживання та захворюваності передчасно народжених немовлят (дуже та екстремально недоношених) у перинатальних центрах різних країн.
Матеріали та методи. Ретроспективна оцінка стандартизованих перинатальних та неонатальних даних передчасно народжених немовлят з гестаційним віком від 24+0 до 31+6 тижнів, які народилися у перинатальних центрах Тернополя та Варшави. Проведено порівняльний аналіз антенатальних факторів ризику, особливостей інтранатального періоду, антропометричних показників при народженні дитини, клінічних характеристик у ранньому неонатальному періоді.
Результати дослідження та їх обговорення. Порівняльний аналіз показав, що рівень виживання екстремально недоношених немовлят у Варшавському перинатальному центрі достовірно перевищує показники у регіональному центрі (p=0,0076). Показники захворюваності на сепсис (ранній, пізній), некротичний ентероколіт, внутрішньошлуночкові крововиливи були вищими серед передчасно народжених Тернопільського перинатального центру. Більшість екстремально недоношених та третина дуже недоношених немовлят у регіональному центрі мають постнатальну затримку фізичного розвитку на момент виписування зі стаціонару.
Висновки. Порівняльний аналіз показників виживання та захворюваності серед дуже та екстремально недоношених дітей у Тернопільському та Варшавському перинатальному центрах дозволив з’ясувати ключові відмінності у підходах до виходжування такої категорії пацієнтів, виокремити перинатальні та неонатальні ризики, пов’язані з несприятливим прогнозом, запропонувати можливі шляхи покращання якості надання медичної допомоги.
Publisher
Ternopil State Medical University
Reference40 articles.
1. Vogel, J.P., Chawanpaiboon, S., Moller, A.B., Watananirun, K., Bonet, M., & Lumbiganon, P. (2018). The global epidemiology of preterm birth. Best Pract. Res. Clin. Obstet. Gynaecol., 52, 3-12. 2. (2012). March of Dimes, PMNCH, Save the Children, WHO: Born Too Soon: The Global Action Report on Preterm Birth. Geneva, WHO. 3. Altimier, L., & Phillips, R. (2016). The neonatal integrative developmental care model: Advanced clinical applications of the seven core measures for neuroprotective family-centered developmental care. Newborn & Infant Nursing Reviews, 16, 230-244. 4. Lin, Y.C., Lin, Y.J., & Lin, C.H. (2011). Growth and neurodevelopmental outcomes of extremely low birth weight infants: a single center’s experience. Pediatr. Neonatol, 52, 342-348. 5. Minguez-Milio, J.A., Alcázar, J.L., Aubá, M., Ruiz-Zambrana, A., & Minguez, J. (2011). Perinatal outcome and long-term follow-up of extremely low birth weight infants depending on the mode of delivery. J. Matern. Fetal Neonatal Med., 24 (10), 1235-1238.
|
|