ДОСЛІДЖЕННЯ РІВНЯ ТРИВОЖНОСТІ ПЕРСОНАЛУ МЕДИЧНИХ СЕСТЕР КОМУНАЛЬНОГО НЕКОМЕРЦІЙНОГО ПІДПРИЄМСТВА «ПРИКАРПАТСЬКИЙ ОБЛАСНИЙ КЛІНІЧНИЙ ЦЕНТР ПСИХІЧНОГО ЗДОРОВ’Я ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСНОЇ РАДИ» ЗА УМОВ ВІЙНИ

Abstract

Вступ. Проблема довготривалого догляду за пацієнтами з ментальними розладами є актуальною та надважливою для нашого суспільства, особливо з урахуванням скорочення стаціонарної психіатричної служби в Україні й через украй недостатній розвиток сітки соціальних закладів з надання послуги з довготривалого догляду за пацієнтами з ментальними розладами. Мета роботи – дослідити рівень тривожності персоналу медичних сестер стаціонарних відділень Комунального некомерційного підприємства «Прикарпатський обласний клінічний центр психічного здоров’я Івано-Франківської обласної ради» за умов війни. Основна частина. Найвищий середній рівень ситуативної тривожності спостерігають у стаціонарному загальнопсихіатричному відділенні кризових станів та первинного психотичного епізоду й у відділенні анестезіології та інтенсивної терапії, найнижчий – у медичних сестер стаціонарного загальнопсихіатричного відділення коморбідних (залежних) станів і відділення медико-психологічної реабілітації з мультидисциплінарною командою на основі кейс-менеджменту. Тільки у трьох відділеннях, а саме: стаціонарному загальнопсихіатричному відділенні паліативної допомоги, в т. ч. відділенні сестринської опіки; відділенні медико-психологічної реабілітації з мультидисциплінарною командою на основі кейс-менеджменту; стаціонарному загальнопсихіатричному відділенні коморбідних (залежних) станів, є медичні сестри з низьким рівнем ситуативної тривожності, хоча питома вага таких осіб невелика. Насторожує те, що в решті відділень усі медичні сестри мають помірний і високий рівні ситуативної тривожності. Особливо напружена ситуація у відділенні медико-психологічної реабілітації з мультидисциплінарною командою на основі кейс-менеджменту, стаціонарному загальнопсихіатричному відділенні паліативної допомоги, в т. ч. відділенні сестринської опіки, та відділенні анестезіології та інтенсивної терапії. Серед персоналу медичних сестер низький рівень ситуативної тривожності має приблизно одна медична сестра з 10. Помірний рівень притаманний третині персоналу медичних сестер. Високий рівень спостерігають у 17,0 % медичних сестер. Дуже насторожує те, що приблизно в 9 з 10 медичних сестер має місце явище ситуативної тривожності, що в основному виникає як емоційна реакція на будь-яку стресову ситуацію. Найвищий середній рівень особистої тривожності спостерігають у стаціонарному загальнопсихіатричному відділенні паліативної допомоги, в т. ч. відділенні сестринської опіки, та відділенні анестезіології та інтенсивної терапії, найнижчий – у медичних сестер стаціонарного загальнопсихіатричного відділення для планової допомоги з геріатричними ліжками в його складі й стаціонарного загальнопсихіатричного відділення коморбідних (залежних) станів. Висновки. Серед персоналу медичних сестер низький рівень особистої тривожності мають тільки 10,1 %, тобто приблизно одна медсестра з 10. Помірний рівень особистої тривожності притаманний 50,9 %, тобто більше ніж половині персоналу медичних сестер. Приблизно в 9 з 10 медичних сестер має місце явище ситуативної тривожності, що в основному виникає як емоційна реакція на будь-яку стресову ситуацію, а кожна третя медична сестра лікарні може виявляти високу тривогу в звичайних пересічних життєвих ситуаціях і стоїть на межі виникнення емоційного зриву, психосоматичного розладу та невротичних явищ.