Author:
Синенко М. Ю.,Марущак М. І.
Abstract
Вступ. Медсестри становлять 71 % медичних працівників у світі, тому їх здоров’я важливе як для медичної спільноти, так і для системи охорони здоров’я загалом. Важливим залишається пошук асоціацій між різними чинниками та рівнем оптимізму/песимізму в медсестер.
Мета роботи – встановити особливості оптимізму/песимізму в медсестер терапевтичних та хірургічних відділень залежно від мотиваційних стимулів до роботи.
Основна частина. У дослідженні взяли участь 45 медсестер, які проходили навчання на постійно діючих курсах підвищення кваліфікації та перепідготовки молодших медичних і фармацевтичних спеціалістів. Рівень диспозиційного оптимізму визначали з використанням валідизованої української версії опитувальника диспозиційного оптимізму та шкал з офіційних доступних джерел. Для визначення мотиваційних чинників роботи медсестер терапевтичних та хірургічних відділень ми застосували валідизований опитувальник «Дослідження мотивацій медичного персоналу». Серед медсестер різних профілів з високим і помірним рівнями оптимізму основними мотиваційними чинниками були «робота, щоб допомогти іншим», «цікава робота», «тісна співпраця з людьми», «захоплююча робота», а також у медсестер хірургічних відділень – «складна робота» і «відповідальна робота». При цьому, чим нижчий рівень оптимізму в медсестер, тим нижче місце в рейтингу мали мотиваційні чинники роботи. У медсестер хірургічних відділень рівень оптимізму вірогідно вищий стосовно медсестер терапевтичних відділень за такими мотиваційними стимулами, як «безпечна робота», «складна робота», соціальні виплати», «здатність зробити значний внесок у суспільство», «можливості подорожувати», «можливості поєднувати роботу та сім’ю», «гнучкий графік», «можливості просування по службі», «відповідальність у роботі», «приємні умови праці» й «стартова зарплата».
Висновки. Отримані дані свідчать про те, що більш мотивованими та оптимістично налаштованими є медсестри хірургічного профілю.
Publisher
Ternopil State Medical University
Reference29 articles.
1. Malagón-Aguilera, M.C., Suñer-Soler, R., Bonmatí-Tomas, A., Bosch-Farré, C., Gelabert-Viella, S., Fontova-Almató, A., Grau-Martín, A., & Juvinyà-Canal, D. (2020). Dispositional Optimism, Burnout and Their Relationship with Self-Reported Health Status among Nurses Working in Long-Term Healthcare Centers. International journal of environmental research and public health, 17(14), 4918. DOI: 10.3390/ijerph17144918.
2. Jenaro, C., Flores, N., Orgaz, M. B., & Cruz, M. (2011). Vigour and dedication in nursing professionals: towards a better understanding of work engagement. Journal of advanced nursing, 67(4), 865-875. DOI: 10.1111/j.1365-2648.2010.05526.x.
3. Suñer-Soler, R., Grau-Martín, A., Font-Mayolas, S., Gras, M.E., Bertran, C., & Sullman, M.J. (2013). Burnout and quality of life among Spanish healthcare personnel. Journal of psychiatric and mental health nursing, 20(4), 305-313. DOI: 10.1111/j.1365-2850.2012.01897.x.
4. Van Bogaert, P., Timmermans, O., Weeks, S. M., van Heusden, D., Wouters, K., & Franck, E. (2014). Nursing unit teams matter: Impact of unit-level nurse practice environment, nurse work characteristics, and burnout on nurse reported job outcomes, and quality of care, and patient adverse events--a cross-sectional survey. International journal of nursing studies, 51(8), 1123-1134. DOI: 10.1016/j.ijnurstu.2013.12.009.
5. International Labour Organization Stress Prevention at Work Checkpoints (2012). (accessed on 13 April 2024). Retrieved from: http://www.ilo.org/wcmsp5/groups/public/---dgreports/---dcomm/---publ/documents/publication/wcms_168053.pdf.