Author:
Смолюк Н. І.,Шульгай А. Г.
Abstract
Вступ. Медичні сестри виконують велику частку робіт із забезпечення надання пацієнтам якісної медичної послуги. Особливо велике навантаження мають медичні сестри стаціонарів, які під час війни виконують функції медичних шпиталів з лікування поранених чи хворих військових. Великі обсяги робіт часто призводять як до фізичного, так і психоемоційного виснаження, наслідками якого є загострення хронічних захворювань, прояви синдрому професійного вигорання та розвиток ознак посттравматичного стресового розладу. Хронічний стрес створює умови для розвитку гіперкортизолемії та пов’язаних з нею метаболічних розладів.
Мета роботи – оцінити стан захворюваності з тимчасовою втратою працездатності в медичних сестер стаціонарів, які працюють з військовими, встановити у них рівень кортизолу та його взаємозв’язки з кардіометаболічними чинниками.
Основна частина. У дослідженні взяли участь 137 медичних сестер відділень, в яких надають медичну допомогу пораненим чи хворим військовим та цивільному населенню, яким у 2023 р. було встановлено тимчасову непрацездатність. Проведено анкетування медичних сестер, дослідження у крові рівня ранкового кортизолу, глюкози, показників ліпідного обміну, вимірювання артеріального тиску. Встановлено тимчасову непрацездатність 61,3 % медичних сестер, які працюють у відділеннях з військовими, та 38,7 % медичних сестер, які працюють у відділеннях із цивільним населенням. Найчастіше причинами тимчасової непрацездатності були гострі респіраторні захворювання верхніх дихальних шляхів, хвороби системи кровообігу, хвороби ендокринної системи, розладу харчування та порушення обміну речовин, інфекційні хвороби. У медичних сестер відділень хірургічного профілю рівень кортизолу становив (489,45±145,61) ммоль/л, терапевтичного – (357,41±130,52) ммоль/л, відділення інтенсивної терапії – (586,79±128,32) ммоль/л. Рівень кортизолу характеризувався від’ємним кореляційним зв’язком з віком медичних сестер (r=-0,426; р=0,043), стажем роботи (r=-0,312; р=0,062), вмістом холестерину ліпопротеїнів високої щільності (r=-0,379; р=0,050) та прямими кореляційними зв’язками з кількістю нічних чергувань (r=0,458; р=0,039), рівнем глюкози у крові (r=0,438; р=0,035), систолічним артеріальним тиском (r=0,501; р=0,021).
Висновки. У медичних сестер, які працюють у відділеннях стаціонарів з військовими, спостерігають вищий рівень захворюваності з тимчасовою втратою працездатності порівняно з медичними сестрами, які працюють із цивільним населенням. Соціально-демографічні й кардіометаболічні чинники характеризуються взаємозв’язками з рівнем кортизолу в крові медичних сестер і мають безпосередній вплив на стан здоров’я.
Publisher
Ternopil State Medical University