ПСИХОЕМОЦІЙНИЙ СТАН МЕДИЧНИХ СЕСТЕР ПІСЛЯ ВИКОРИСТАННЯ ЗАСОБІВ ІНДИВІДУАЛЬНОГО ЗАХИСТУ ПІД ЧАС ДОГЛЯДУ ЗА ХВОРИМИ НА COVID-19

Abstract

Вступ. Медичні сестри/медичні брати, як і інший медичний персонал, активно застосовують засоби індивідуального захисту при виконанні своїх професійних обов’язків. Під час пандемії COVID-19 їх використання було особливо важливим та масовим. Проте тривале застосування цих засобів може негативно впливати як на фізичне, так і на психічне здоров’я медичного персоналу. Медичні сестри/медичні брати зазнають значного стресу, втоми, тривоги та інших психологічних труднощів при виконанні своїх професійних обов’язків. Оцінка їх психоемоційного стану є важливою не лише для збереження їх власного добробуту, але й для забезпечення ефективності надання медичної допомоги. Мета роботи – оцінити психоемоційний стан медичних сестер після використання засобів індивідуального захисту при виконанні своїх професійних обов’язків під час здійснення догляду за пацієнтами з COVID-19 та іншими гострими респіраторними захворюваннями. Основна частина. Визначали фізичний і психологічний стан медичних сестер при виконанні своїх професійних обов’язків під час пандемії COVID-19 та рівень залишкового стресу, оскільки медичні сестри/медичні брати – найвразливіша категорія щодо зараження коронавірусом SARS-CoV-2 і розвитку COVID-19. Для дослідження рівня психологічного стресу ми проводили опитування та анкетування, використовуючи опитувальник PSS-10 (The Perceived Stress Scale-10), який є валідним і найбільш широко застосовуваним опитувальником для визначення рівня суб’єктивного стресу, методику «Синдром «вигорання» у професіях системи «людина – людина» (К. Маслач, С. Джексон в адаптації Н. Е. Водоп’янової), методику «Дослідження синдрому «вигорання» (Дж. Грінберг). Висновки. Тривале використання засобів індивідуального захисту медичними працівниками викликає порушення їх фізичного стану і розвиток біологічного стресу. Підвищення вимог та відповідальності, ненормований робочий день, страх інфікувати близьких, а також недовіра до засобів захисту формують психологічний стрес. Поєднання біологічного та психологічного стресу може серйозно вплинути на медичних працівників, особливо за умов пандемії або високого ризику зараження, коли вони стикаються з фізичними навантаженнями, страхом за власне здоров’я і недостатністю ресурсів. Такі умови можуть спричинити серйозний стрес і психологічне виснаження серед медичних працівників і вимагають системних підходів до підтримки їх фізичного та психічного здоров’я.