Abstract
У статті проаналізовано поширеність професії лікаря загальної лікарської практики – сімейної медицини, яка є унікальною спеціальністю, орієнтованою на вирішення проблем пацієнта як особистості в контексті його сімейних і соціальних відносин. Вона вимагає широкого кола знань і вмінь, що включають як навички організації та управління діяльністю, так і консультування пацієнтів із різними проблемами, в тому числі й соціальними.
Publisher
Ternopil State Medical University
Reference15 articles.
1. Кашуба Я. М. Аналіз та перспективи розвитку сімейної медицини Львівщини / Я. М. Кашуба, В. Й. Кімакович, М. С. Паєнок. – Львів, 2010. – 47 с.
2. Barker I. Association between continuty of care in general practice and hospital admissions for ambulatory care sensitive conditions : cross sectional study of routinely collected, personal level data / I. Barker, A. Steventon, S. R. Deeny // BMJ. – 2017. – No. 1 (356). – P. 84. doi : 10.1136/bmj.84.
3. Шкала Л. В. Алгоритм підготовки лікарів загальної практики – сімейної медицини на додипломному етапі навчання / Л. В. Шкала, Г. Ф. Левченко, М. М. Клодченко // Сімейна медицина. – 2007. – № 3 (9). – С. 7.
4. Giezendanner S. General Practitioners’ Attitudes towards Essetial Competencies in End-of-Life Care : A Cross-Sectional Survey / S. Giezendanner, C. Jung, H. R. Banderet // PLos One. – 2017. – No. 12 (2). – Р. 0170168. doi : 10.1371/journal.pone.0170168.
5. Скляров Є. Я. Громадське здоров’я і громадське медсестринство : підручник / Є. Я. Скляров ; за ред. Є. Я. Склярова, М. Б. Шегедин, Б. Б. Лемішка. – К. : Медицина, 2008. – 224 с.