ВПЛИВ КАЛЬЦИТРІОЛУ НА ПРОДУКУВАННЯ ГІДРОГЕН СУЛЬФІДУ В СЕРЦЕВО-СУДИННІЙ СИСТЕМІ ЩУРІВ
-
Published:2023-10-27
Issue:3
Volume:
Page:5-12
-
ISSN:2414-9934
-
Container-title:Medical and Clinical Chemistry
-
language:
-
Short-container-title:MCCh
Author:
Остренюк Р. С.,Заічко Н. В.
Abstract
Вступ. Порушення статусу вітаміну D є незалежним чинником високого кардіоваскулярного ризику, артеріальної гіпертензії, коронаросклерозу, інфаркту міокарда. Встановлено безпосередню участь активної форми вітаміну D (кальцитріолу) в регуляції проліферації, клітинної адгезії, мембранного транспорту в серцево-судинній системі. В окремих роботах засвідчено бустерний вплив вітаміну D на рівень поліфункціонального газового медіатора гідроген сульфіду (H2S) у тканинах. Однак участі кальцитріолу в регуляції різних ланок обміну H2S у серці та судинах остаточно не з’ясовано, і вона потребує подальшого вивчення.
Мета дослідження – встановити вплив кальцитріолу на різні ланки обміну гідроген сульфіду в аорті й міокарді щурів.
Методи дослідження. Досліди проведено на 105 білих лабораторних щурах-самцях з дотриманням принципів біоетики. Кальцитріол вводили внутрішньошлунково в дозах 0,1 та 1,0 мкг/кг маси тварини впродовж 4 тижнів. Контрольні щури отримували еквіоб’ємну кількість розчинника. У гомогенатах аорти і міокарда визначали рівень Н2S та активність ензимів його обміну. Експресію гена цистатіонін-γ-ліази (CSE) визначали методом кількісної полімеразно-ланцюгової реакції в режимі реального часу (qRT-PCR). Статистичну обробку результатів проводили в пакетах МS Excel та IBM Statistics SPSS 26 for Windows. Достовірність відмінностей оцінювали за U-критерієм Манна – Уїтні при рівні значущості р<0,05.
Результати й обговорення. Кальцитріол спричиняв різновекторні зміни обміну H2S у серцево-судинній системі залежно від дози і тривалості застосування. У дозі 0,1 мкг/кг він викликав збільшення рівня H2S в аорті й міокарді щурів, підвищення активності ензимів його синтезу та утилізації впродовж 4 тижнів досліду, в дозі 1,0 мкг/кг – зростання рівня H2S в аорті й міокарді тварин протягом перших 14 діб, але в подальшому справляв депримуючий ефект на ензими обміну H2S і зумовлював зниження його рівня в аорті й міокарді щурів. Кальцитріол впливав на експресію гена СSE в аорті й міокарді щурів із стимулювальним ефектом у дозі 0,1 мкг/кг та інгібуючим ефектом у дозі 1,0 мкг/кг.
Висновки. Кальцитріол є регулятором активності різних ланок обміну H2S у серцево-судинній системі щурів: у високих дозах він суттєво пригнічує активність H2S-синтезувальних ензимів та ензимів утилізації H2S в аорті й міокарді, а у фізіологічних концентраціях, навпаки, стимулює його продукування. Феномен впливу кальцитріолу на систему H2S є важливим для вибору стратегії профілактики захворювань серцево-судинної системи при різному статусі вітаміну D3.
Publisher
Ternopil State Medical University
Reference22 articles.
1. Latic, N., & Erben, R.G. (2020). Vitamin D and cardiovascular disease, with emphasis on hypertension, atherosclerosis, and heart failure. Int. J. Mol. Sci., 21 (18), 6483. DOI: 10.3390/ijms21186483. 2. Acharya, P., Tarun, D., Ranka, S., Sethi, P., Oni, O.A., Safarova, M.S. … & Barua, R.S. (2021) The effects of vitamin D supplementation and 25-hydroxyvitamin D levels on the risk of myocardial infarction and mortality. Journal of the Endocrine Society, 5 (10), bvab124, https://doi.org/10.1210/jendso/bvab124 3. Chen, S., Glenn, D.J., Ni, W., Grigsby, C.L., Olsen, K., Nishimoto, M., … & Gardner, D.G. (2008) Expression of the vitamin D receptor is increased in the hypertrophic heart. Hypertension, 52, 1106-1112. DOI: 10.1161/HYPERTENSIONAHA.108.119602. 4. Li, Y.C., Kong, J., Wei, M., Chen, Z.F., Liu, S.Q., & Cao, L.P. (2002) 1,25-Dihydroxyvitamin D(3) is a negative endocrine regulator of the renin-angiotensin system. J. Clin. Investig., 110, 229-238. DOI: 10.1172/JCI0215219. 5. Andrukhova, O., Slavic, S., Zeitz, U., Riesen, S.C., Heppelmann, M.S., Ambrisko, T.D. … & Erben, R.G. (2014) Vitamin D is a regulator of endothelial nitric oxide synthase and arterial stiffness in mice. Mol. Endocrinol., 28, 53-64. DOI: 10.1210/me.2013-1252.
|
|