ВМІСТ ЙОДУ В ЩИТОПОДІБНИХ ЗАЛОЗАХ БІЛИХ ЩУРІВ ПРИ ПРИЙМАННІ ЙОДУ ОРГАНІЧНОГО І НЕОРГАНІЧНОГО ЗА УМОВ СУБКЛІНІЧНОГО ГІПЕРТИРЕОЗУ

Abstract

Вступ. Йод як складова тиреоїдних гормонів накопичується в щитоподібних залозах. Це дозволяє досліджувати функціональну активність щитоподібних залоз, орієнтуючись на показники вмісту йоду в їх тканині. Мета дослідження – за умов субклінічного гіпертиреозу дослідити вплив йоду органічного і неорганічного на його вміст у тканині щитоподібних залоз. Методи дослідження. Білі нелінійні щури-самці (n=90) з початковою масою тіла 140–160 г упродовж 30-ти днів перебування на ізокалорійному крохмально-казеїновому йододефіцитному раціоні з харчовою сумішшю приймали мінімально діючу, помірну та велику дози йоду (21, 50, 100 мкг/кг маси тіла) з калію йодидом (йод неорганічний) або йодобілковим препаратом із чорноморської червоної водорості філофори ребристої (йод органічний). Вміст йоду в тканині щитоподібних залоз (абсолютний, відносний та з розрахунку на 100 г маси тіла) визначали, використовуючи принцип методу L. Winkler у модифікації J. F. Sadusk, Jr., & E. G. Ball. Результати й обговорення. Вміст йоду в щитоподібних залозах залежав від його хімічної природи та дози. Приймання 21 мкг/кг маси тіла йоду органічного викликало різке зростання його вмісту в щитоподібних залозах; зі збільшенням спожитої дози йодонакопичувальна здатність органа зменшувалася. Вміст йоду в щитоподібних залозах при прийманні 21, 50 і 100 мкг/кг маси тіла йоду неорганічного був значно нижчим, ніж при споживанні аналогічної кількості йоду органічного. Споживання великої (100 мкг/кг маси тіла) дози йоду обох йодовмісних речовин супроводжувалося зменшенням його вмісту в тканині щитоподібних залоз. Висновки. За умов субклінічного гіпертиреозу споживання йоду органічного значно збільшує вміст йоду в тканині щитоподібних залоз, вплив йоду неорганічного є менш вираженим. Найкращі передумови для зростання функціональної активності щитоподібних залоз створює приймання мінімально діючої дози (21 мкг/кг маси тіла) йоду органічного і мінімально діючої та помірної доз (21 і 50 мкг/кг маси тіла) йоду неорганічного. Найнижчу функціональну активність щитоподібних залоз можна очікувати в щурів, які споживали йод органічний і неорганічний у великій дозі (100 мкг/кг маси тіла).