АСОЦІАЦІЯ ПОКАЗНИКІВ ЛІПІДНОГО ПРОФІЛЮ СИРОВАТКИ КРОВІ ТА ДОСЯГНЕННЯ/НЕДОСЯГНЕННЯ ЦІЛЬОВОГО РІВНЯ АРТЕРІАЛЬНОГО ТИСКУ В АМБУЛАТОРНИХ ПАЦІЄНТІВ З ІЗОЛЬОВАНОЮ АРТЕРІАЛЬНОЮ ГІПЕРТЕНЗІЄЮ ТА В ПОЄДНАННІ З КАРДІОВАСКУЛЯРНОЮ КОМОРБІДНІСТЮ

Abstract

Вступ. Дисліпідемія є одним з найбільш вагомих факторів кардіоваскулярного ризику, потенціювання її негативного впливу збільшується саме при відсутності адекватного контролю артеріального тиску. З іншого боку, ймовірно, дисліпідемія може погіршувати контроль артеріального тиску в пацієнтів з артеріальною гіпертензією (АГ). Мета дослідження – вивчити параметри ліпідного спектра крові та взаємозв’язки між ними і досягненням/недосягненням цільового рівня артеріального тиску (ЦРАТ) в амбулаторних пацієнтів з ізольованою АГ та в поєднанні з кардіоваскулярною коморбідністю. Методи дослідження. Дослідження виконано на базі комунального некомерційного підприємства (КНП) “Гульська амбулаторія загальної практики сімейної медицини” Стриївської сільської ради (с. Гульськ Звягельського району Житомирської області) та КНП “Звягельська багатопрофільна лікарня” Звягельської міської ради (м. Звягель Житомирської області). У дослідженні взяли участь 140 пацієнтів з АГ, яких поділили на три групи: ізольована АГ (n=60), АГ+ішемічна хвороба серця (ІХС) (n=35), АГ+ІХС+хронічна серцева недостатність (ХСН) (n=45). Ліпідний профіль сироватки крові оцінювали за рівнями загального холестеролу (ЗХС), холестеролу ліпопротеїнів високої щільності (ХС ЛПВЩ), холестеролу ліпопротеїнів низької щільності (ХС ЛПНЩ), холестеролу ліпопротеїнів дуже низької щільності (ХС ЛПДНЩ), триацилгліцеролів (ТГ) і коефіцієнта атерогенності (КА). Статистичну обробку результатів здійснювали за допомогою програми STATISTICA 13.0. Результати й обговорення. Встановлено атерогенний характер змін ліпідного профілю сироватки крові та наявність дисліпідемії як у амбулаторних пацієнтів з ізольованою АГ, так і в пацієнтів з АГ та кардіоваскулярною коморбідністю. При цьому більш виражену дисліпідемію (статистично значимі відмінності всіх показників ліпідограми відносно контролю) виявлено у пацієнтів з ізольованою АГ (рівні ЗХС, ХС ЛПНЩ, ТГ, ХС ЛПДНЩ і КА на 34,04, 54,31, 44,36, 45,00 та 88,16 % відповідно перевищували контроль; рівень ХС ЛПВЩ на 12,86 % був нижчим від контролю). При аналізі взаємозв’язків між показниками ліпідного профілю сироватки крові в амбулаторних пацієнтів з ізольованою АГ і досягненням/недосягненням ними ЦРАТ встановили, що рівні ЗХС та ХС ЛПНЩ в осіб, які не досягли ЦРАТ, на 11,86 і 28,19 % відповідно перевищували аналогічні дані осіб, які досягли його (р<0,001); рівень ХС ЛПВЩ виявився на 25,00 % меншими в осіб, які не досягли ЦРАТ, відносно осіб, які досягли його (р<0,001); КА в осіб, які не досягли ЦРАТ, був більшим від аналогічного показника осіб, які досягли його, на 58,26 % (р<0,001). Що стосується пацієнтів з АГ та кардіоваскулярною коморбідністю в цьому контексті, то відмінності встановлено лише в групі АГ+ІХС+ХСН щодо рівня ХС ЛПВЩ, що виявився на 14,29 % (р=0,047) нижчим в осіб, які не досягли ЦРАТ, відносно осіб, які досягли його, і КА, що в осіб, які не досягли ЦРАТ, перевищував аналогічний показник осіб, які досягли його, на 45,71 % (р=0,034). Висновки. Дисліпідемія асоціюється з недосягненням ЦРАТ як в амбулаторних пацієнтів з ізольованою АГ, так і в пацієнтів з АГ та кардіоваскулярною коморбідністю. При цьому в пацієнтів з ізольованою АГ виявлено більше взаємозв’язків між параметрами ліпідограми і недосягненням ЦРАТ стосовно пацієнтів з АГ та кардіоваскулярною коморбідністю, що потребує подальших досліджень.