ОЦІНКА ВПЛИВУ ПОВЕРХНЕВО-АКТИВНИХ РЕЧОВИН НА ОРГАНІЗМ ЩУРІВ ЗА ПОКАЗНИКАМИ БІЛКОВОГО І ВУГЛЕВОДНОГО ОБМІНУ В ЕКСПЕРИМЕНТІ

Abstract

Вступ. До найбільш розповсюджених і небезпечних речовин, що забруднюють поверхневі, ґрунтові та стічні води, належать поверхнево-активні речовини. До них відносять і стеарат калію, який використовують у виробництві мила, кремів для рук, піни для гоління та інших косметичних засобів. Мета дослідження – вивчити вплив стеарату калію в різних дозах на показники білкового і вуглеводного обміну в піддослідних тварин.  Методи дослідження. Дослід проводили на 90 білих щурах-самцях масою 180–200 г, яких поділили на п’ять груп по 18 тварин у кожній: 1-ша (контрольна) – щури, які споживали питну воду з міського водогону; в шлунок тварин чотирьох наступних груп щоденно протягом 30 діб вводили водний розчин стеарату калію в таких дозах: 2-га група – 1/10 від ЛД50 (або 800,0 мг/кг), 3-тя – 1/50 від ЛД50 (160,0 мг/кг), 4-та – 1/250 від ЛД50 (32,0 мг/кг), 5-та – 1/1250 від ЛД50 (6,4 мг/кг). Через 10, 20 і 30 діб з кожної групи відбирали по 6 тварин для визначення вмісту білка і сечовини у сироватці крові. За допомогою напівавтоматичного біохімічного аналізатора “Humalyzer 2000” у сироватці крові визначали рівень загального білка, сечовини,  піровиноградної і молочної кислот. Результати й обговорення. Стеарат калію в дозі 800,0 мг/кг при надходженні в організм білих щурів негативно впливав на білковий і вуглеводний обмін. Через 10 діб його введення відмічено достовірне зниження вмісту білка і сечовини у сироватці крові. При зниженні дози до 160,0 мг/кг прояви негативного впливу також зменшилися. При введенні стеарату калію в дозі 800,0 мг/кг вміст піровиноградної кислоти у сироватці крові збільшився на 90 % (р<0,05), в дозі 160,0 мг/кг – на 51 % (р<0,05). Рівень молочної кислоти зріс недостовірно. При введенні стеарату калію в дозах 32,0 та 6,4 мг/кг змін з боку білкового і вуглеводного обміну практично не спостерігали. Висновок. Зазначені зміни, які відбуваються внаслідок впливу поверхнево-активних речовин, є однією з причин і відображенням дисметаболічних явищ, характерних для клітин організму за умов токсичної дії ксенобіотиків.