Роль патогенетичних механізмів у формуванні гіпертрофічного гінгівіту в дітей з епілептичною хворобою

Abstract

Резюме. Питання профілактики та лікування захворювань тканин пародонта в дітей із психоневрологічними розладами залишається актуальною проблемою у стоматології. Мета дослідження – вивчити особливості ураження тканин пародонта у дітей з епілептичною хворобою. Матеріали і методи. Дослідження виконано на базі Благодійної організації «Благодійний фонд «РОКАДА» (м. Чортків). Основну групу дослідження склали 18 дітей віком 8–10 років, хворих на епілепсію, групу контролю – діти такого ж віку (n=24). Визначали стан гігієни порожнини рота та тканин пародонта, який оцінювали клінічно відповідно до діагностичних критеріїв. Результати досліджень та їх обговорення. Якісна оцінка значення гігієнічного індексу показала, що у середньому в групі хворих дітей гігієнічний індекс становив (2,03±0,02) бала (у контрольній групі – (1,59±0,23) бала), що свідчить про незадовільний рівень гігієни порожнини рота. У структурі захворювань тканин пародонта в дітей із епілепсією переважав гіпертрофічний гінгівіт, поширеність якого становила (61,11±2,34) % серед дітей основної групи, причому в 81,82 % випадків із числа цих дітей переважав генералізований процес. Через місяць після проведення санітарно-просвітницької роботи щодо раціональної гігієни порожнини рота, професійної гігієни її, антибактеріальної, протизапальної терапії стан тканин пародонта незначно покращився. Висновки. Найефективнішим методом покращення стану тканин пародонта в дітей, хворих на епілепсію, які потребують пожиттєвої протиепілептичної медикаментозної терапії, є дослідження патогенетичних механізмів даної нозології, що спонукає до їх глибшого вивчення з наданням пріоритетної уваги заходам профілактики.