Сучасні погляди на процеси остеоінтеграції дентальних імплантатів у хворих на системний остеопороз

Abstract

Резюме. Якісна та кількісна оцінка кісткової тканини щелеп необхідна в усіх розділах стоматології – від пародонтології до ендодонтії та протезування, але особливо важлива у дентальній імплантології. Результати аналізу літератури з питань протезування із використанням різних систем імплантатів показують, що стан кісткової тканини істотно впливає на термін користування зубними протезами. Разом з тим, питання остеоінтеграції при остеопорозі залишаються маловивченими. Мета дослідження – проаналізувати дані наукових літературних джерел стосовно проблеми остеоінтеграції дентальних імплантатів у хворих на системний остеопороз. Матеріали і методи. Застосовано бібліосемантичний метод для з’ясування стану проблеми, вивчення аналізу результатів поперед­ніх наукових досліджень на основі джерел літератури та електронних ресурсів. Результати досліджень та їх обговорення. У літературі наводяться окремі клінічні спостереження успішного застосування зубних імплантатів у пацієнтів, які страждають від системного остеопорозу. Є повідомлення про успішну імплантацію у глюкокортикоїднозалежних пацієнтів, а також в осіб, які страждають від остеопорозу в поєднанні з хронічним поліартритом. Результати багатовекторних досліджень показали, що у пацієнтів з ознаками системного остеопорозу (знижена мінеральна щільність кісткової тканини поперекового відділу хребта та стегнової кістки) та остеопоротичними проявами у структурі альвеолярної кістки, імплантати успішно функціонували протягом багатьох років. Ряд авторів спостерігав відторгнення лише одного імплантата, що, на думку авторів, відповідає літературним даним, та не може бути приписано системному остеопорозу. Висновки. Проблема підвищення ефективності застосування дентальних імплантатів у пацієнтів із системним остеопорозом залишається дуже актуальною та суттєвою для клінічної практики. Затребуваність дентальної імплантації серед населення України висока, проте найчастіше лікарі змушені відмовляти пацієнтам із остеопорозом в імплантації через високий відсоток невдалих наслідків.