Abstract
Комплекс проблемних питань дослідження злочинності з використанням інформаційних технологій пропонується об’єднати поняттям «обчислювальне кримінологічне аргументування» та визначити його наступним чином: процес обґрунтування положень про злочинність, її причини, особистість злочинця, заходи запобігання, який здійснюється шляхом методологічно послідовного отримання нових знань iз даних, що збираються та обробляються автоматизовано. Наводяться результати реалізованих дослідницьких проєктів, які дають можливість оцінити потенціал обчислювального кримінологічного аргументування: збір та розвідувальний аналіз даних соціальних медіа, використання спеціалізованих відкритих баз даних, моделювання протидії злочинності з використанням штучного суспільства, обчислювальний аналіз змісту законодавства про кримінальну відповідальність, відтворюване дослідження протидії злочинності за методологією data science. Встановлено різницю направленості тенденцій розвитку законодавчого та правозастосовчого рівнів кримінально-правового регулювання: якщо кримінальне законодавство розвивається шляхом збільшення заборон та збільшення санкцій у вигляді позбавлення волі, то практика його застосування демонструє тенденції зменшення кількості засуджених та застосування штрафів частіше ніж позбавлення волі. Спостерігаються недостатня реалізація публічного інтересу в належному функціонуванні системи кримінальної юстиції, а також часткова примітивізація протидії злочинності. Зроблено висновок про те, що застосування обчислювального кримінологічного аргументування в такій ситуації набуває особливої актуальності. Необхідне підвищення ефективності кримінально-правового регулювання як на правозастосовчому, так і на законодавчому рівнях, розвиток протидії злочинності має обов’язково передбачати збір та аналіз якомога більших обсягів даних щодо протидії злочинності. Це забезпечить можливість прийняття керованих даними (data driven) рішень щодо організації протидії злочинності в державі. Такі рішення, розроблені на підставі великої кількості даних, за методологією, яка забезпечує високий рівень довіри до результатів аналізу, здатні істотно раціоналізувати національний дискурс щодо протидії злочинності.
Publisher
Luhansk State University of Internal Affairs named after E.O. Didorenko
Reference33 articles.
1. Філософський енциклопедичний словник : энциклопедия / НАН України, Ін-т філософії ім. Г. С. Сковороди ; голов. ред. В. І. Шинкарук. Київ : Абрис, 2002. 742 с.
2. Рабінович П. М. Правова аргументація: терміно-поняттєвий інструментарій дослідження / П. М. Рабінович, Т. І. Дудаш. Вісник Національної академії правових наук України. 2016. № 2. С. 8-20. URL : http://nbuv.gov.ua/UJRN/vapny_2016_2_3.
3. Дудаш Т. І. Особливості аргументування рішень Європейського суду з прав людини (до характеристики методологічних підходів). Право України. 2017. № 4. С. 86-95.
4. Feteris E. Foundamentals of Legal Argumentation: A Survey of Theories on Justi fication of Judicial Decisions. Argumentation Library, 1999. Vol. 1. 225 p.
5. Щербина О. Ю. До питання про розуміння аргументації у логіко-юридичних дослідженнях. Гуманітарні студії. 2014. Вип. 21. С. 45–53.
Cited by
1 articles.
订阅此论文施引文献
订阅此论文施引文献,注册后可以免费订阅5篇论文的施引文献,订阅后可以查看论文全部施引文献
1. ОЦІНКА ЕФЕКТИВНОСТІ РЕПРЕСИВНОЇ ТА КРИМІНОЛОГІЧНОЇ МОДЕЛЕЙ УБЕЗПЕЧЕННЯ ДОРОЖНЬОГО РУХУ;Вісник Луганського державного університету внутрішніх справ імені Е О Дідоренка;2023-11-23