Вміст брадикініну у крові хворих на COVID-19 та цукровий діабет

Abstract

Для пояснення причин гострого респіраторного синдрому, який виникає внаслідок інфікування коронавірусом-2 (SARS—CoV-2), висунуто дві гіпотези: теорія цитокінового і теорія брадикінінового шторму. Згідно з першою гіпотезою, підвищення рівня цитокінів, насамперед інтерлейкіну-6, спричиняє багатосистемні патологічні прояви COVID-19, зокрема гостре ураження легенів і респіраторний дистрес-синдром у тяжко хворих пацієнтів. Теорія брадикінінового шторму підкреслює важливість зниження кількості ангіотензин-перетворювальних ферментів у епітеліальних клітинах легенів, що призводить до нездатності розщеплювати брадикінін та аналог брадикініну des-Arg9-BK. Мета роботи — порівняльне дослідження рівня брадикініну в крові хворих на цукровий діабет і пацієнтів, що перехворіли легкою та важкою формами COVID-19. Показано, що рівень брадикініну вірогідно зростав у хворих на діабет. У хворих на цукровий діабет і COVID-19 спостерігалося незначне зростання кількості брадикініну, що вірогідно не відрізнялося від показників у пацієнтів із цукровим діабетом. Водночас кількість інтерлейкіну-6 вірогідно зростала у хворих на цукровий діабет і найістотніше у пацієнтів із гострою формою COVID-19.