Author:
Мальцев Дмитро,Стефанишин Володимир
Abstract
Вступ. Результати попередніх невеликих клінічних досліджень вказують на потенційну користь від комбінованої імунотерапії Пропесом та Інфламафертином для компенсації дефіциту NK- і NKT-клітин, зумовленого генетичним дефіцитом фолатного циклу, у дітей з розладами спектру аутизму.
Мета: вивчити ефективність комбінованої імунотерапії Пропесом та Інфламафертином при дефіциті NK- і NKT-клітин у дітей з розладами спектру аутизму, асоційованими з генетичним дефіцитом фолатного циклу.
Матеріали і методи. В даному одноцентровому проспективному контрольованому нерандомізованому клінічному дослідженні брали участь 96 дітей віком від 2 до 10 років, що страждали на розлади спектру аутизму, асоційовані з генетичним дефіцитом фолатного циклу (досліджувана група, ДГ). Діти ДГ отримували Пропес в дозі 2 мл в/м через день на ніч протягом 3 місяців підряд (45 ін’єкцій) та Інфламафертин в дозі 2 мл в/м через день на ніч протягом 3 місяців підряд, чергуючи з Пропесом (45 ін’єкцій). Контрольну групу (КГ) склали 32 дітей аналогічного вікового і гендерного розподілу, що страждали на розлади спектру аутизму, асоційовані з генетичним дефіцитом фолатного циклу, однак не отримували імунотерапії.
Результати та їх обговорення. Кількість NK-клітин досягла нижньої межі норми у 39 із 53 пацієнтів (74% випадків) з вихідним дефіцитом цих лімфоцитів, а середня кількість NK-клітин в крові в ДГ збільшилася майже вдвічі протягом 3-місячного курсу імунотерапії (р<0,05; Z<Z0,05), однак повернулася майже до вихідного рівня протягом 2-х наступних місяців після відміни імунотерапевтичних агентів (р>0,05; Z>Z0,05). Кількість NKT-клітин нормалізувалася у 78 із 87 пацієнтів (89% випадків) з вихідним дефіцитом цих клітин, а середня кількість NKT-клітин в крові в ДГ зросла під час курсу імунотерапії наполовину (р<0,05; Z<Z0,05) і продовжувала зростати протягом 2-х наступних місяців після відміни імунотропних препаратів (р<0,05; Z<Z0,05). Відзначалася спряженість між проведенням імунотерапії та нормалізацією кількості NK- (χ2=18,016; OR=13,929; 95%CI=3,498-55,468) і NKT-клітин (χ2=60,65; OR=46,800; 95%CI=14,415-151,937) в крові з сильним зв’язком між цими процесами (критерій φ=0,504 i 0,715 відповідно; С=0,450 і 0,581 відповідно).
Висновки. Комбінована імунотерапія за допомогою Пропесу та Інфламафертину – ефективна стратегія лікування імунодефіциту, зумовленого генетичним дефіцитом фолатного циклу, у дітей з розладами спектру аутизму.
Publisher
Publishing house Uston Ltd
Subject
Industrial and Manufacturing Engineering,Polymers and Plastics,Business and International Management
Reference17 articles.
1. Мальцев Д.В. Эффективность иммунотерапии при дефиците естественных киллеров и/или естественных киллерных Т-лимфоцитов у людей // Матеріали тез доповідей науково-практичної конференції «Епідеміологія, імунопатогенез, діагностика, лікування хламідіозу і TORCH-інфекцій)» (23-24 листопада 2016 року, м. Київ). Ж. Імунологія та алергологія. Додаток. – 2016. – №1. – С. 6–7.
2. Мальцев Д.В. Ефективність комбінованої імунотерапії Пропесом та Інфламафертином при дефіциті природних кірців та природних кілерних Т-лімфоцитів, асоційованих з генетичним дефіцитом фолатного циклу // Матеріали Науково-практичної конференції «Нові досягнення в імунології та алергології», 15-16 вересня 2017 року, м. Київ. // Ж. Імунологія та алергологія. – 2017. – №1-2. – 48 с.
3. Binstock T. Intra-monocyte pathogens delineate autism subgroups // Med. Hypotheses. – 2001. – Vol. 56(4). – P. 523–531.
4. Cabanlit M., Wills S., Goines P. et al. Brainspecific autoantibodies in the plasma of subjects with autistic spectrum disorder // Ann. N. Y. Acad. Sci. – 2007. – Vol. 107. – P. 92–103.
5. Frye R.E., Sequeira J.M., Quadros E.V. et al. Cerebral folate receptor autoantibodies in autism spectrum disorder // Mol. Psychiatry. – 2013. – Vol. 18(3). – P. 369–381.