Abstract
Мета: оцінити ефективність розробленої програми реабілітації за динамікою постіммобілізаційних функціональних обмежень орофаціальної зони у пацієнтів після перелому нижньої щелепи.
Методи. У процесі дослідження було обстежено 53 людини. Контрольну групу склали 32 особи без наслідків травм щелепно-лицевої ділянки та обтяженого стоматологічного статусу. Основну групу склала 21 особа з наслідками перелому нижньої щелепи, які проходили реабілітацію за програмою, що включала терапевтичні вправи; вправи з тренажером «TheraBite Jaw Motion Rehabilitation System»; курс масажу; теплові процедури; постізометричну релаксацію та пропріоцептивну нейро-м’язову фацилітацію; кінезіологічне тейпування; а також навчання пацієнта. Ефективність програми оцінювали за інтенсивністю болю, величиною відкривання рота та за результатами опитувальника Jaw Functional Limitation Scale.
Результати. При первинному обстеженні у травмованих осіб було визначено: біль, який посилювався при рухах, обмеження відкривання рота, погіршення функціонування за Jaw Functional Limitation Scale. Після завершення реабілітації інтенсивність болю зменшилась, зокрема, біль не відчувався у стані спокою, не виявлявся або був майже невідчутний при рухах. Покращилась функціональна активність нижньощелепної ділянки та скронево-нижньощелепного суглоба, що проявилось у збільшенні величини відкривання рота (на 42,1%, р>0,05 відносно контрольної групи). Повторні результати Jaw Functional Limitation Scale продемонстрували полегшення процесу жування на 76,5%, мобільність нижньої щелепи – у півтора рази, вербальну та емоційну комунікації ‑ на 27,8%, тобто загальний бал становить 56,8%, порівняно з вихідними даними (р<0,05); за підшкалою комунікації досягнуто показників здорових осіб (р>0,05 відносно контрольної групи).
Висновки. Програма комплексної реабілітації продемонструвала статистично значно кращий вплив (р<0,05) на всі досліджувані показники функціонування орофаціальної зони, порівняно з вихідними даними, що підтверджує необхідність застосування спеціалізованого відновлення у пацієнтів із травмами нижньої щелепи.
Publisher
Ivano-Frankivsk National Medical University
Reference15 articles.
1. Adik K, Lamb P, Moran M, Childs D, Francis A, Vinyard CJ. Trends in mandibular fractures in the USA: A 20-year retrospective analysis. Dent Traumatol. 2023;39(5):425-436. DOI: https://doi.org/10.1111/edt.12857
2. Cabalag MS, Wasiak J, Andrew NE, Tang J, Kirby JC, Morgan DJ. Epidemiology and management of maxillofacial fractures in an Australian trauma centre. J Plast Reconstr Aesthet Surg. 2014;67(2):183-189. DOI: https://doi.org/10.1016/j.bjps.2013.10.022
3. Jazayeri H.E., Lopez J., Khavanin N., Xun H., Lee U.K., Best D.L., Reategui A., Urata M.M., Dorafshar A.H. Comparative Benefits of Open versus Closed Reduction of Condylar Fractures: A Systematic Review and Meta-Analysis. Plast. Reconstr. Surg. 2023;151:664e–672e. DOI: https://doi.org/10.1097/PRS.0000000000010009.
4. Rybachuk A. V., Mamonov R. O., Malanchuk V. O. Epidemiologiya travmatychnykh perelomiv nyzhnoyi shchelepy v period z 2005 po 2014 p. za materialamy kliniky kafedry. Kharkivska khirurgichna shkola. 2016;1(76):117-122.
5. Asim MA, Ibrahim MW, Javed MU, Zahra R, Qayyum MU. Functional Outcomes Of Open Versus Closed Treatment Of Unilateral Mandibular Condylar Fractures. J Ayub Med Coll Abbottabad. 2019;31(1):67-71.