Abstract
Мета. Підвищити ефективність методології забору біологічного матеріалу ендометрія у пацієнток з непліддям та анамнезом постковідного синдрому.
Матеріали та методи. У дослідження впродовж 2022-2023 років ввійшло 106 жінок з діагностованим непліддям, з яких дослідну групу з перенесеним постковідним синдромом склало 65 жінок, а контрольну – 41 жінка. Після трансвагінального ультразвукового обстеження органів малого тазу проведено гістероскопію, під час якої відібрано біологічні зразки ендометрія з наступним їх охолодженням вирізкою у патогістологічній лабораторії одного екземпляру розміром 1 см3 для гістологічного (та подальшого імуногістохімічного) дослідження та додаткового висікання зразку аналогічного розміру для полімеразно-ланцюгової реакції і третього екземпляру – об’ємом 2 мм3 для проведення електронно-мікроскопічного дослідження.
Результати. Медіана віку контрольної групи становила 31 рік, а для дослідної – 34 роки. Постковідний синдром характеризувався скаргами на головний біль, тривалу втрату смаку та нюху або їх спотворення, біль у спині, в ділянці серця, загальну слабість та швидку втомлюваність і виснаження, функціональні розлади кишечника, тривале підвищення температури тіла, сухий кашель, підвищену тривожність та пригнічений настрій. У пацієнток дослідної групи при направленні зразків на вірусологічне дослідження методом ПЛР не відзначалось виявлення РНК вірусу SARS-CoV-2. Зі зразків біоматеріалу ендометрія для патогістологічного дослідження виготовляли парафінові блоки з наступним зафарбуванням зрізів гематоксилін-еозином, а також для подальшого проведення імуногістохімічного дослідження. Зі зразка об’ємом 2 мм3 заливали епоксидні блоки з проміжним виготовленням напівтонких зрізів та наступним етапом – ультратонких зрізів.
Висновки. Розширений забір тканин ендометрія під час гістероскопії дозволяє порівняти патоморфологічні, імуногістохімічні й ультраструктурні зміни та провести додаткове вірусологічне дослідження у відібраних екземплярах біоматеріалу ендометрія у жінок з непліддям та постковідним синдромом в анамнезі.
Publisher
Ivano-Frankivsk National Medical University