Abstract
Резюме. Мета: оцінити ефективність впливу розробленої програми фізичної терапії, ерготерапії (кистьової терапії) на параметри структурно-функціональних характеристик дистальних відділів верхньої кінцівки у поранених з наслідками вогнепального поліструктурного перелому кісток передпліччя у постіммобілізаційному періоді
Методи. Обстежено 49 військовослужбовців з наслідками вогнепального поліструктурного перелому кісток передпліччя у ранньому постіммобілізаційному періоді. Група порівняння (23 осіб) проходила реабілітацію згідно загальних поліклінічних принципів. Основну групу (26 осіб) склали хворі, які проходили реабілітацію із застосуванням засобів та принципів кистьової терапії (терапевтичні вправи та функціональне тренування для китиці та пальців, передпліччя, плеча, всіх суглобів верхньої кінцівки, вправ на столі «MAPS THERAPY»; масаж верхньої кінцівки; кінезіологічне тейпування; Proprioceptive Neuromuscular Facilitation, лікування положенням за допомогою ортезів) тривалістю 2 місяці. Ефективність програми оцінювали за наявністю та ступенем різницею обхватів передпліччя та променево-зап’ясткового суглоба, результатами мануального м’язового тестування, кистьової динамометрії, опитувальником Patient-Rated Wrist Evaluation.
Результати. У поранених з наслідками вогнепального поліструктурного перелому кісток передпліччя у постіммобілізаційному періоді виявлено різницю обхватних розмірів променево-зап’ясткового суглоба та передпліччя, зниження сили м’язів передпліччя та китиці, погіршення їх функціональних здатностей. Після реабілітаційного втручання у всіх обстежених осіб виявлено зменшення різниці обхватних розмірів, збільшились сила китиці та м’язів передпліччя, покращилось функціонування дистальних відділів верхньої кінцівки. За всіма досліджуваними показниками пацієнти обох груп виявили статистично значуще кращий результат у порівнянні із вихідними даними (р<0,05), проте особи основної групи показали кращий результат, ніж пацієнти групи порівняння (р<0,05).
Висновки. Програма кистьової терапії продемонструвала статистично значуще кращий вплив (р<0,05) на всі досліджувані показники у порівнянні із поліклінічною реабілітаційною програмою, що підтверджує необхідність застосування у пацієнтів з ушкодженнями верхньої кінцівки спеціалізованих напрямки відновлення, які враховують анатомо-фізіологічні особливості верхньої кінцівки та її роль у здійсненні активностей повсякденного життя.
Ключові слова: фізична терапія, ерготерапія, реабілітація, перелом кісток, вогнепальне поранення.
Publisher
Ivano-Frankivsk National Medical University
Reference15 articles.
1. Bismak H., Shestopal N. The dynamics of the functional indicators of the upper limb with firearm wounds of the forearm and the hand brush in the combination with peripheral nerves damage. Journal of Physical Education and Sport. 2020;20(1):298 – 307. DOI:10.7752/jpes.2020.s104
2. Byrchak V., Duma Z., Aravitska M. Effectiveness of the active physical therapy in restoring wrist and hand functional ability in patients with immobility-induced contracture of the wrist joint complicated by median nerve entrapment owing to distal forearm fracture. Journal of Physical Education and Sport. 2020;20(6): 3599–3606. DOI:10.7752/jpes.2020.06485
3. Byrchak V.M., Duma Z.V., Aravitska M.G. Zminy psykho-emotsiynoho stanu ta funktsionalnykh mozhlyvostey peredplichchya ta zapyastka yak marker efektyvnosti fizychnoyi terapiyi patsiyentiv z postimmobilizatsiynymy kontrakturamy vnaslidok perelomiv dystalnykh viddiliv kistok peredplichchya. Art of Medicine. 2020;2(14):23-31. DOI: 10.21802/artm.2020.2.14.23.
4. Engelmann E.W.M, Roche S., Maqungo S., Naude D.P., Held M. Treating fractures in upper limb gunshot injuries: The Cape Town experience. Orthopaedics & Traumatology: Surgery & Research. 2019;105(3):517-522. DOI: 10.1016/j.otsr.2018.11.002.
5. Held M., Engelmann E., Dunn R., Ahmad S. S., Laubsche, M., Keel, M. J. B., Maqungo, S., Hoppe, S. Gunshot induced injuries in orthopaedic trauma research. A bibliometric analysis of the most influential literature. Orthopaedics & traumatology, surgery & research. 2017;103(5):801–807. DOI: 10.1016/j.otsr.2017.05.002