Адаптація європейських енергетичних систем до ескалації геополітичної кризи

Abstract

Актуальність теми дослідження зумовлена сучасними геополітичними, економічними, техно­логічними та екологічними викликами, що здійс­нюють значний вплив на стан енергетичних ринків Європи. Ключовими завданнями енергетичної політики європейських країн є посилення енерге­тичної безпеки регіону, сприяння розвитку ринків відновлювальної енергетики, енергетична інтеграція сектору та розробка нових енергоефективних рішень у галузі. Через безпосередній вплив загаль­них тенденцій і пріоритетів розвитку європей­ської енергетики на вітчизняний енергетичний сектор дослідження цих трендів має важливе значення для України. Метою статті є виявлення тенденцій та встановлення закономірностей роз­витку енергетичних ринків Європи у контексті сучасних геополітичних викликів та енергетич­ного переходу. В основу дослідження покладено гіпотезу про зміну траєкторії енергетичної політики європейських країн у напрямі вирішення викликів, що постають в умовах геополітичної кризи, зміни клімату та зростання цін на енерго­носії. Дослідження проведено з використанням методів порівняльного аналізу, структурно-логічного, узагальнення, обробки статистичних даних, графічної та табличної візуалізації даних. Проаналізовано сучасний стан, структуру та динаміку європейського енергетичного ринку в контексті перетворень, що виникли внаслідок геополітичного напруження, інфляційного тиску, загрози енергетичній безпеці, удосконалення енерго­ефективних технологій та зобовʼязань ЄС щодо зменшення викидів парникових газів. Зауважено на забезпеченні європейського ринку газом, дивер­сифікації його поставок, переорієнтації виробництва електроенергії з чистих джерел, виробництві та використанні викопного палива в Європі та нарощуванні інвестицій на віднов­лювальні джерела енергії. На енергетичних ринках Європи перева­жа­ють тенденції, повʼязані зі змінами постачальників енергії та диверсифікацією їх джерел; активі­за­цією інвестування в сонячну, вітрову та гідроенергію та відмовою від вико­ристання вугілля; нарощу­ванням інвестицій в енергоефективні технології; прискоренням будів­ництва інфраструктури для СПГ; створенням єдиного енергетичного ринку для забез­печення вільного руху енергії між країнами-членами; роз­витком технологій зберігання енергії та вироб­ництва, зберігання та використання водню як альтернативного джерела енергії; активним вико­рис­танням смарт-технологій (розумних лічиль­ників та інших пристроїв для моніторингу та оптимізації споживання енергії).