СИСТЕМИ ОЦІНКИ ТЯЖКО ТРАВМОВАНОЇ КІНЦІВКИ В УМОВАХ СУЧАСНОЇ ВІЙНИ (методичні рекомендації)

Abstract

Тяжка травма кінцівок має стійку тенденцію до збільшення питомої ваги в структурі загалом у світі, що пов’язано із розвитком технологій цивільного та військового спрямування. Стосовно України обидва компоненти на разі є  актуальними із переважанням останнього. Проблема тяжко травмованої кінцівки не була пріорітетом останніх років у вітчизняній літературі, за винятком поодиноких робіт. Відповідно, визначення поняття в українському професійному медичному середовищі також відсутнє. Англомовна література оперує терміном “mangled extremity” – розтрощена кінцівка. Bumbasirevich M. [1] дає таке визначення терміну “mangled extremity” – поняття, що описує або характеризує травму, викликану пересіченням, розтягненням, або розчавленням; результатом цієї травми є стан, що робить кінцівку unrecognizable (невпізнаною – буквальний переклад). Розтрощена кінцівка зазвичай є наслідком значної травми, що залучає всі анатомічні структури (шкіра, м’язи, кістка, судини, нерви). В літературі термін розтрощення використовують для описання відривних ушкоджень, відкритих переломів, вибухових травм, повних або неповних травматичних ампутацій. Вогнепальна травма, як різновид тяжкого ушкодження кінцівки, може в деяких випадках поступатись місцем лише транспортній травмі. Більшість розтрощень кінцівок викликані  високою енергією і часто поєднуються з ушкодженнями інших анатомічних ділянок. Через це  концепція “спочатку життя, потім кінцівка” і нині є визначальною при лікуванні таких пацієнтів.  Безумовні успіхи сучасної медицини сприяли перегляду багатьох тактичних концепцій, проте намагання зберегти кінцівку не повинно спричиняти “тріумф техніки над здоровим глуздом” [2]. Як тільки боротьба за життя пораненого перестає бути першочерговою задачею, розтрощена, але жива кінцівка стає головним болем хірурга, пацієнта та його родичів. Намагання знайти розумну межу між реконструктивно-відновною хірургією та ампутацією викликали до життя системи оцінки тяжко травмованої кінцівки. Кожна із систем має свої переваги та недоліки, вони продовжують бути темою наукових досліджень, дискусій та спроб удосконалення. Вітчизняна література практично не висвітлює застосування означених систем оцінки, хоча в умовах теперішньої повномасштабної війни знайомство з ними абсолютно необхідне не лише практичним лікарям військової та цивільної ланки, але і медичним адміністраторам усіх рівнів. Методичні рекомендації підготовлені за результатами науково-дослідної роботи “Прогнозування результатів відновного лікування та розробка показань до ампутацій у пацієнтів із бойовою травмою нижньої кінцівки”,  № державної реєстрації 0120U105680, термін виконання: 2024 – 2026 рр. Методичні рекомендації видаються в Україні вперше,  призначені для цивільних та військових лікарів: ортопедів-травматологів, хірургів, судинних хірургів.