ФОРМУВАННЯ АНГЛОМОВНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ В ДІАЛОГІЧНОМУ МОВЛЕННІ УЧНІВ СТАРШОЇ ПРОФІЛЬНОЇ ШКОЛИ НА ОСНОВІ ЛІНГВОКУЛЬТУРОЛОГІЧНИХ СТРАТЕГІЙ

Abstract

Статтю присвячено розгляду навчальних стратегій для формування англомовної компетентності в діалогічному мовленні учнів старшої профільної школи. Автор глибоко переконаний, що досягнення програмних цілей навчання з формування англомовної компетентності в діалогічному мовленні можливе за умов взаємопов’язаного вивчення мови і культури у процесі активної комунікативно-пізнавальної діяльності учня. З цією метою автор пропонує лінгвокультурологічну стратегію у навчанні діалогічного мовлення. Поняття лінгвокультурологічного підходу полягає у забезпеченні інтернаціоналізації навчання та вирішенні загальноосвітніх гуманістичних задач, що реалізуються у підвищенні рівня загальної культури учня: культури діалогічного мовлення, культури вибору лексичних засобів, культури спілкування як в навчальних, так у реальних ситуаціях. Реалізація принципів лінгвокультурологічної стратегії знайшла своє відображення у визначені теоретико-дидактичних стратегій формування англомовної компетентності, які можуть розвиватися за  різними напрямками, серед яких слід виділити аксіологічний, етнокультурний та свідомо-пізнавальний. Аксіологічна стратегія полягає у визначенні ціннісних орієнтацій; етнокультурна – у заохоченні вживання етнокультурної лексики у процесі діалогічного обміну інформацією, а також у формуванні навичок міжкультурного спілкування; свідомо-пізнавальна стратегія спрямовує діяльність учнів передусім на засвоєння лексичного матеріалу у комунікативних ситуаціях, на основі яких відбувається свідоме конструювання позитивних та негативних висловлювань, спонукань, схвалення/несхвалення тощо. Автор зазначає, що лінгвокультурологічні стратегії необхідно враховувати як на підготовчому етапі навчання діалогічного мовлення, так і на етапі автоматизації дій на різних діалогічних рівнях: від діалогічної єдності до вільної бесіди.