Цитологічно підтверджений вузловий зоб у членів Українсько-Американського когортного дослідження: дескриптивний аналіз результатів обстеження за 1998- 2015 роки

Abstract

На сьогодні існує науково-клінічний консенсус стосовно алгоритму діагностики та лікування вузлової патології щитоподібної залози (ЩЗ). Разом із тим, є низка дискусійних питань щодо динамічного спо- стереження за доброякісними вузлами (зокрема переліку методів та періодичності обстеження). Особливо це стосується тактики ведення пацієнтів із фактором опромінення в анамнезі, який може відігравати істотну роль в ініціації та розвитку тиреоїдного вузла. Мета: ретроспективний аналіз результатів довготривалого спостереження цитологічно підтвердженого вузлового зоба в осіб, які зазнали радіаційного опромінення внаслідок аварії на Чорнобильській атомній електростанції (ЧАЕС). Матеріал і методи: серед 13243 осіб з областей радіаційного контролю, які протягом 1998-2000 рр. пройшли перший цикл епідеміологічного когортного обстеження ЩЗ в рамках Українсько-Американського тиреоїдного проєкту, була відібрана група зі 122 осіб із виявленою і цитологічно підтвердженою доброякісною одновузловою патологією ЩЗ розміром >1 см, яка відповідає категорії «вузловий зоб». Вік суб’єктів на момент аварії на ЧАЕС складав 0-18 років (середній вік: 9,82±0,38 року), на момент виявлення вузлової патології — 13-31 рік (середній вік: 23,43±0,40 року); серед них було 33 жінки та 89 чоловіків. Розподіл за дозою опромінення ЩЗ був таким: 72 особи (59,0% від загальної кількості) — <0,3 Гр, 34 особи (27,9%) — від 0,3 до 1,0 Гр і 14 осіб (11,5%) — >1,0 Гр, у 2 осіб (1,6%) — дані відсутні. Скринінгові обстеження згідно з протоколом, які проводили кожні 2-3 роки з 1998 по 2015 рр., пройшли: 2-й — 119, 3-й — 114, 4-й — 100, 5-й — 88 і 6-й — 101 особа. За наявності показань проводили тонкоголкову аспіраційну пункційну біопсію (ТАПБ) вузлів ЩЗ, за необхідності — хірургічне лікування. Виконано аналіз ультразвукових характеристик вузлових утворень ЩЗ (кількість, розмір, локалізація та тип) і результатів лабораторних досліджень рівнів тиреотропного гормону (ТТГ), вільного тироксину (ВТ4), антитіл до тиреопероксидази (АТПО), антитіл до тиреоглобуліну (АТТГ) та тиреоглобуліну (ТГ). Результати. Гормональні дослідження показали, що на момент виявлення вузлового зоба в переважної більшості осіб (91%) рівень ТТГ був у межах референтних значень; у 99 осіб (81%) рівень АТПО не перевищував показники норми; у 23 осіб (19%) виявлено підвищення рівня АТПО; у 101 особи (83%) базальний рівень ТГ був у межах норми. Надалі суттєвих змін гормонального стану суб’єктів не спостерігалося. Попри збільшення кількості пацієнтів (11 на 4-му циклі проти 2 на 1-му) з низькими показниками ТТГ (0-0,29 мМОд/л) рівень ВТ4 був у межах референтних значень. За даними ультразвукового дослідження (УЗД) під час першого циклу солідні утворення склали 82,8%, кістозні — 4,1% і комбіновані — 11,5%. Надалі у частини пацієнтів діагностували багатовузловий зоб, відсоток якого поступово і вірогідно зростав: на 6 циклі в 50% осіб було виявлено по 2-4 вузли. Протягом обстеження об’єм вузлів ЩЗ зменшився на >50% у 26 осіб, зменшився на 10-50% у 8 осіб, зменшився <10% у 6 осіб, збільшився на 10-50% у 8 осіб, збільшився на >50% у 41 особи; вузол зник у 7 осіб. Було прооперовано 11 пацієнтів: 4 випадки фолікулярної аденоми, 4 випадки багатовузлового зоба і 3 випадки одновузлового зоба. Висновки: Серед переважної більшості пацієнтів із цитологічно підтвердженим одновузловим зобом спостерігалася його трансформація в багатовузловий, а в 40% осіб первинний вузол збільшився на >50%. Серед 11 пацієнтів із цитологічно підтвердженим зобом і прооперованих у процесі спостереження не було виявлено злоякісних пухлин ЩЗ, однак у частини з них у позавузловій тканині ЩЗ було виявлено вузлову трансформацію та гіперпластичні зміни (за даними післяопераційного гістологічного дослідження).