Author:
Бровко Ірина,Подгурська Ірина,Гриневич Іванна,Жмур Олеся,Куденко Анастасія
Abstract
Колорадський жук Leptinotarsa decemlineata вважається одним з найбільш небезпечних шкідників картоплі, який є причиною суттєвих економічних збитків для вітчизняного агровиробника. Дане дослідження присвячене вивченню впливу чотирьох штамів мікроорганізмів Metarhizium anisopliae eko/107, Beauveria bussiana eko/106, Bacillus thuringienis eko/212 та Streptomyces avermitilis eko/302, а також їхніх комбінацій, які володіють високою інсектицидною активністю проти широкого спектра шкідників сільськогосподарських культур, на личинок колорадського жука ІІ – ІІІ віку. Личинки колорадського жука у кількості 20 особин поміщали на молоді рослини картоплі, листя якої попередньо обробляли культурою досліджуваних штамів мікроорганізмів. Дослід закладали у троьох повторностях. Було досліджено наступні варіанти обробки листя рослин картоплі: 1. Обробка культуральною рідиною Metarhizium anisopliae eko/107 з титром 2,5‧108 КУО/мл. 2. Обробка культуральною рідиною Beauveria bussiana eko/106 з титром 2,5‧108 КУО/мл. 3. Обробка культуральною рідиною Bacillus thuringienis eko/212 з титром 2,5‧108 КУО/мл. 4. Обробка культуральною рідиною Streptomyces avermitilis eko/302 з титром 2,5‧108 КУО/мл. 5. Обробка культуральною рідиною суміші Metarhizium anisopliae eko/107, Beauveria bussiana eko/106, Bacillus thuringienis eko/212 з загальним титром 2,5‧108 КУО/мл. 6. Обробка культуральною рідиною суміші Metarhizium anisopliae eko/107, Beauveria bussiana eko/106, Bacillus thuringienis eko/212, Streptomyces avermitilis eko/302 з загальним титром 2,5‧108 КУО/мл. Горщики з обробленими рослинами після поміщення личинок колорадського жука накривали перфорованими пластиковими ємностями. Тривалість дос-лідження складала 7 днів, облік загиблих личинок проводили на 1, 3 та 7 добу, мертвих личинок одразу вилучали. В результаті проведення лабораторного експерименту було встановлено, що найвищу смертність личинок колорадського жука ІІ – ІІІ віку спостерігали на 7 день при обробці рослин культурою Metarhizium anisopliae eko/107 (85,0 %), а також при обробці сумішшю Metarhizium anisopliae eko/107, Beauveria bussiana eko/106, Bacillus thuringienis eko/212 (90,0 %) та сумішшю Metarhizium anisopliae eko/107, Beauveria bussiana eko/106, Bacillus thuringienis eko/212, Streptomyces avermitilis eko/302 (95,0%). Результати дослідження свідчать про перспективність застосування вищезгаданих композицій мікроорганізмів як способу ефективного біоконтролю популяції колорадського жука.
Publisher
Publishing House Young Scientist
Reference40 articles.
1. Ващишин О. А. Колорадський жук у Західному Лісостепу України. Передгірне та гірське землеробство і тваринництво. 2016. Вип. 59. С. 32–39.
2. Akbarian J., Ghosta Y., Shayesteh N., Safavi S.A. Pathogenicity of some isolates of Beauveria bassiana (Bals.) Vuill. and Metarhizium anisopliae (Metsch.) Sorokin on 2nd and 4th larval instars of Colorado potato beetle, Leptinotarsa decemlineata (Say) (Col.: Chrysomelidae), under laboratory conditions. African Journal of Microbiology Research. 2012. Vol. 6(34). P. 6407–6413.
3. Дубовик В. І., Дубовик О.О. Використання інсектицидів на посадках картоплі. Вісник Сумського національного аграрного університету. 2017. Вип. 2 (33). С. 35–39. URL: http://repo.snau.edu.ua/bitstream/123456789/5761/1/8.pdf (дата звернення№ 03.02.2021).
4. Kimura-Kuroda J. Nicotine-likeeffects of the neonicotinoid insecticides acetamiprid and imidaclo-prid on cerebellar neurons from neonatal rats. PLoS One. 2012. №7(2). DOI: https://doi.org/10.1371/journal.pone.0032432.
5. Bal R., Türk G., Tuzcu M, Yilmaz O., Kuloglu T., Gundogdu R., Gür S., Agca A., Ulas M., Cambay Z., Tuzcu Z., Gencoglu H., Guvenc M., Ozsahin A.D., Kocaman N., Aslan A., Etem E. Assessment of imidacloprid toxicity on reproductive organ system of adult male rats. Journal of Environmental Science and Health, Part B. 2012. Iss. 47(5). Р. 434–444. DOI: https://doi.org/10.1080/03601234.2012.663311.